Ернст фон Штудніц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ернст фон Штудніц
нім. Ernst von Studnitz
Народився 5 травня 1898(1898-05-05)
Кіль, Німеччина
Помер 2 грудня 1943(1943-12-02) (45 років)
Глюксбург, Шлезвіг-Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина
Діяльність офіцер
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Контр-адмірал
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Нагрудний знак флоту
Нагрудний знак флоту

Ернст фон Штудніц (нім. Ernst von Studnitz; 5 травня 1898, Кіль2 грудня 1943, Глюксбург) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 вересня 1943).

Біографія[ред. | ред. код]

5 липня 1915 року вступив добровольцем у ВМФ. Служив на важких крейсерах «Фрея» (серпень-жовтень 1915), «Мольтке» (жовтень 1915 — липень 1916), «Імператриця Августа» (червень-серпень 1917), на легкому крейсері «Кенігсберг» (червень 1917). Закінчив курс військово-морського училища в Мюрвіку (1918) і училища підводного плавання (1918). Після демобілізації армії залишений на флоті, служив вахтовим офіцером на міноносцях. З 23 вересня 1926 року — командир міноносця G-7, з 22 вересня 1928 року — S-18. 3 жовтня 1928 року переведений у випробувальне командування загороджувального озброєння. З 23 вересня 1931 року — ротний командир військово-морського училища у Фрідріхсорті. З 20 травня 1935 року — 1-й офіцер посильного судна «Грілле», з 16 жовтня 1936 року — навігаційний офіцер на броненосці «Дойчланд». 8 квітня 1938 року призначений командиром 2-го, 19 лютого 1940 року — 1-го морського навчального батальйону (який готував унтер-офіцерів для ВМС). З 28 березня 1941 року — командир легкого крейсера «Нюрнберг», з яким діяв у Північному морі. Одночасно з 15 січня по 30 червня 1942 року командував лінійним кораблем «Сілезія». 16 червня 1943 року призначений начальником морських оборонних споруд в Салоніках, а 26 липня — в Аттиці.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання[ред. | ред. код]