Ерік дель Кастільйо
| Ерік дель Кастільйо | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | ісп. J. Eduardo Eric Del Castillo-Negrete Galván | |||
| Народився |
22 липня 1934 (89 років) або 22 липня 1930[1] (93 роки) Селая[d], Гуанахуато, Мексика | |||
| Громадянство |
 Мексика | |||
| Діяльність | актор, телеактор, кіноактор | |||
| Роки діяльності | 1954 — тепер. час | |||
| Діти | Кейт дель Кастільйо | |||
| IMDb | nm0145061 | |||
|
| ||||
 Ерік дель Кастільйо у Вікісховищі | ||||
Ерік дель Кастільйо (ісп. Eric del Castillo; нар. 22 червня 1934, Селая, Гуанахуато) — мексиканський актор театру, кіно та телебачення. Батько Кейт дель Кастільйо.
Хосе Едуардо Ерік дель Кастільйо-Негрете Гальван народився 22 червня 1934 року в місті Селая, штат Гуанахуато, в родині пожежника Едуардо дель Кастільйо-Негрете Рівери (1907—1948) та його дружини — сільської вчительки Аврори Гальван Валенсуели (1901—1992), які окрім нього мали ще двох молодших синів — Федеріко (1936—1980, актор, чоловік Магди Гусман, загинув через нещасний випадок) та Леопольдо. Його батько походив зі знатної іспанської родини. Батьки розлучилися, і 1945 року мати вийшла заміж вдруге. 1948 року батько загинув під час гасіння пожежі у магазині побутової техніки в Мехіко. 1952 року, за порадою матері, вступив до семінарії, яку покинув наступного року. 1954 року почав вивчати акторську майстерність в Інституті кіно, театру та телебачення при Національній асоціації акторів (ANDA) під керівництвом Андреса Солера.
Акторську кар'єру розпочав у першій половині 1950-х років як актор експериментального театру у незалежних постановках (його творчий доробок налічує понад 40 театральних робіт). 1959 року вперше знявся в кіно у другорядній ролі в трилері «Бурхливе літо» за участю Педро Армендаріса. 1963 року зіграв свою першу головну роль у фільмі жахів «Пекельне обличчя» Альфредо Кревенни. Роком раніше почав зніматися на телебаченні, і з того часу зіграв у понад 50 теленовелах і серіалах. Пробував себе також як режисер і сценарист.
1964 року одружився з акторкою Роксаною Білліні Сантамарія. 19 листопада 1965 року в подружжя народився син Естебан Едуардо Понсіано дель Кастільйо-Негрете Білліні (юрист). 1967 року пара розлучилася. 1969 року одружився з Кейт Трільйо Грем. У цьому шлюбі народилися дві дочки — Вероніка (2 січня 1970, телеведуча) та Кейт (23 жовтня 1972, акторка).
У вересні 2011 року в Сан-Антоніо, штат Техас, було відкрито Eagle Eye Art Academy, якою дель Кастільйо керує та володіє спільно з дочкою Кейт[2].
У серпні 2012 року стало відомо, що актор хворіє на рак простати і проходить курс лікування хіміотерапією[3]. У травні 2013 року було повідомлено, що хвороба відступила[4].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1960 | ф | Бурхливе літо | Verano violento | Карлос |
| 1962 | ф | Ангел-винищувач | El ángel-exterminador | епізод |
| 1962 | ф | Гріх | Pecado | Рікардо Леон |
| 1963 | ф | Пекельне обличчя | Rostro infernal | граф Бранкован |
| 1963 | ф | Мисливиці на акул | Tiburoneros | Ель Костаньйо |
| 1967 | ф | Імперія Дракули | El imperia de Drácula | барон Дракулштейн |
| 1971 | ф | Генеральша | La generala | полковник Фелісіано Лопес |
| 1971 | с | Тінь Лусії | Lucía Sombra | Сантьяго Рангель |
| 1972 | с | Карета | El carruaje | полковник Ніколас Ромеро / Педро Меокі / Себас |
| 1972 | ф | Ісус, Марія та Йосип | Jesús, María y José | Амроз |
| 1974 | ф | Острів самотніх чоловіків | La isla de los hombres solos | Капітан |
| 1975 | ф | Знамення | Presagio | Матео |
| 1976 | ф | Гаряча гадюка | Vibira caliente | Еміліано |
| 1982 | ф | Дивний син шерифа | El extraño hijo del cheriff | шериф |
| 1983 | ф | Племінниці Диявола | Las sobrinas del diablo | Диявол |
| 1983 | с | Прокляття | El malefiicio | Карлос Реєс |
| 1986 | с | Жінка, випадки з реального життя | Mujer, casos de la vida real | Фермін |
| 1987 | с | Ціна слави | El precio de fama | Альфонсо Берналь |
| 1991 | с | Коли приходить кохання | Cuando llega el amor | дон Рафаель Контрерас |
| 1992 | с | Назустріч сонцю | De frente al sol | Даніель Сантана |
| 1993—1994 | с | За мостом | Más allá del puente | Даніель Сантана |
| 1995 | с | Алондра | Alondra | Бальдомеро Діас |
| 1995—1996 | с | Марія з передмістя | María la del barrio | суддя |
| 1998 | с | Брехня | La mentira | Теодоро Фернандес-Негрете |
| 1999—2000 | с | Обдурені жінки | Mujeres engañadas | Хорхе Мартінес |
| 2001 | с | Подруги і суперниці | Amigas y rivales | Роберто де ла О |
| 2003 | с | Моя кохана дівчинка | Niña amada mia | Клементе Соріано |
| 2004 | с | Ставка на кохання | Apuesta por un amor | Шепе Естрада |
| 2006 | с | Прихована правда | La verdad oculta | Грегоріо Пінеда |
| 2007—2008 | с | Пристрасть | Pasión | Гаспар де Вальдес |
| 2008—2009 | с | Удар в серце | Un gancho al corazón | Маркос Лербо де Техада |
| 2010 | с | Я твоя хазяйка | Soy tu dueña | Федеріко Монтесінос |
| 2012 | с | Безодня пристрасті | Abismo de pasión | Лусіо Елізондо (Ніго) |
| 2013 | с | Те, що життя в мене вкрало | Lo que la vida me robó | падре Ансельмо Кіньйонес |
| 2016 | с | Тричі Ана | Tres veces Ana | Еварісто Герра |
| 2016 | с | Революція: Битви за Селаю | Revolucion: Las batallas de Celaya | генерал Хіменес |
| 2017 | с | Мій чоловік має сім’ю | Mi marido tiene familia | Уго Агілар |
| 2020 | с | Донья | La doña | Рікардо Відаль |
- 1983 — Племінниці диявола / Las sobrinas del diablo
- 1985 — Самовдоволена ластівка / Golondrina presumida
- 1976 — Гаряча гадюка / Vibora caliente
- 1982 — Дивний син шерифа / El extraño hijo del cheriff
- 2016 — Революція: Битви за Селаю (мінісеріал) / Revolucion- Las batallas de Celaya
TVyNovelas Awards
- 1987 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Ціна слави).
- 1991 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Коли приходить кохання).
- 1996 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Алондра).
- 1999 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Брехня).
- 2000 — Найкраща роль у виконанні заслуженого актора (Обдурені жінки).
- 2002 — Найкраща роль у виконанні заслуженого актора (Подруги і суперниці).
- 2003 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Моя кохана дівчинка).
- 2005 — Найкращий актор другого плану (Ставка на кохання).
- 2006 — Найкраща роль у виконанні заслуженого актора (Прихована правда).
- 2011 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Я твоя хазяйка).
- 2013 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Безодня пристрасті).
- 2014 — Спеціальна нагорода Життя на сцені (ісп. Una vida en el escenario).
- 2017 — Номінація на найкращу роль у виконанні заслуженого актора (Тричі Ана).
Bravo Awards
- 2002 — Найкращий актор (Подруги і суперниці).
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 7 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 7 травня 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Ерік дель Кастільйо на сайті IMDb (англ.)
|
