Те, що життя в мене вкрало

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Те, що життя в мене вкрало
ісп. Lo que la vida me robó
Тип телесеріал
Телеканал(и) Las Estrellas
Дистриб'ютор(и) Televisa Internacional
Жанр драма
мелодрама
Тривалість серії 42 хв.
Компанія Televisa
Сценарист Хуан Карлос Алькалья
Роза Салазар
Фермін Суньїга
Режисер Клаудіо Реєс
Мануель Барахас
Серхіо Катаньо
На основі Мексика Мексика
Весілля ненависті, 1983
Продюсери Ігнасіо Аларкон
Виконавчий продюсер Анджеллі Несма Медіна
У головних ролях Даніела Кастро
Анжеліка Боєр
Себастьян Рульї
Луїс Роберто Гусман
Серхіо Сендель
Рохеліо Герра
Ерік дель Кастільйо
Гретель Вальдес
Країна-виробник Мексика Мексика
Місце зйомок Мехіко
Мова оригіналу іспанська
Перша поява 28 жовтня 2013 — 27 липня 2014
Кількість сезонів 1
Кількість серій 197
Попередник La Tempestad
Послідовник Hasta el Fin del Mundo
Схожі передачі Мексика Мексика
Весілля ненависті, 1983
Мексика Мексика
Справжнє кохання, 2003
Посилання

«Те, що життя в мене вкрало» (ісп. Lo que la vida me robó) — мексиканський телесеріал 2013 року у жанрі драми, мелодрами та створений компанією Televisa. В головних ролях — Даніела Кастро, Анжеліка Боєр, Себастьян Рульї, Луїс Роберто Гусман, Серхіо Сендель, Рохеліо Герра, Ерік дель Кастільйо, Гретель Вальдес[1][2]. Перша серія вийшла в ефір 28 жовтня 2013 року. Серіал має 1 сезон. Завершився 197-м епізодом, який вийшов у ефір 27 липня 2014 року. Продюсер серіалу — Анджеллі Несма Медіна.

Серіал є адаптацією мексиканського серіалу «Весілля ненависті[en]», 1983 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Монсеррат, гарна дівчина, яка в один момент стає вирішенням економічних проблем сім'ї: її мати обрала для неї ідеального чоловіка, Себастьяна де Ікаса, сина з дуже впливової родини. У свою чергу, Хосе Луїс, коханий дівчини, розуміє, що його заручинам не судилося відбутися. З іншого боку, Алехандро, дізнається, що його батько — Дон Бенхамін Альмонте, жорстока і могутня людина. Монсеррат вирішує розірвати всі домовленості з Себастьяном, але її мати Грасіела не здається: вона починає шукати іншу кандидатуру для її дочки, і коли вона дізнається, що робітник Алехандро — спадкоємець Дона Бенхаміна, пропонує хлопцеві угоду. Той погоджується, але за умови, що дівчина ніколи не дізнається про угоду[3].

Актори та ролі[ред. | ред. код]

Актор Роль
Даніела Кастро Грасіела Джасінті де Мендоза / Гауденсія Хіменес Грасіела Джасінті де Мендоза / Гауденсія Хіменес
Анжеліка Боєр Монтсеррат Мендоза Джачінті Монтсеррат Мендоза Джачінті
Себастьян Рульї Алехандро Альмонте Алехандро Альмонте
Луїс Роберто Гусман Хосе Луїс Альварес / Антоніо Оліварес Хосе Луїс Альварес / Антоніо Оліварес
Серхіо Сендель Педро Медіна Педро Медіна
Рохеліо Герра Лауро Мендоза Лауро Мендоза
Ерік дель Кастільйо отець Ансельмо Кіньонес отець Ансельмо Кіньонес
Гретель Вальдес Марія Замудіо Марія Замудіо
Альберто Естрелья Хувентіно Замудіо Хувентіно Замудіо
Ана Берта Еспін Розаріо Домінгес Розаріо Домінгес
Хуан Карлос Баррето Макаріо Макаріо
Габріела Ріверо Карлота Мендоза Карлота Мендоза
Луїс Урібе Ігнасіо Робледо Ігнасіо Робледо
Освальдо Бенавідес Дімітріо Мендоза Дімітріо Мендоза
Вероніка Хаспеадо Хозефіна Вальверде Хозефіна Вальверде
Маргаріта Маганья Есмеральда Рамос Есмеральда Рамос
Карлос де ла Мота Рефухіо Соларес Рефухіо Соларес
Алехандро Авіла Віктор Ернандес Віктор Ернандес
Але Гарсія Надя Аргуельєс Надя Аргуельєс
Ліссет Фабіола Гільєн Альмонте / Фабіола Альмонте Джасінті Фабіола Гільєн Альмонте / Фабіола Альмонте Джасінті
Франсіско Гатторно Сандро Нарваес Сандро Нарваес
Фердінандо Валенсія Адольфо Аргуельєс «Ель Алакран» Адольфо Аргуельєс «Ель Алакран»
Марко Уріель Ефраїн Лорето Ефраїн Лорето
Іссабела Каміл Амелія Бертран де Аречіга Амелія Бертран де Аречіга
Ілітія Мансанілья Анхеліка Аречіга Анхеліка Аречіга
Алехандра Прокуна Домінга Гарсія Домінга Гарсія
Рікардо Клейнбаум Семюель Барахас Семюель Барахас
Рікардо Вера
Патрісія Конде Пруденсія Робледо Пруденсія Робледо
Алексіс Аяла Езекіель Басурто Езекіель Басурто
Джессіка Мас лейтенант Моніка Рентерія лейтенант Моніка Рентерія
Луїс Гатіка Бруно Гамбоа Бруно Гамбоа
Алекс Сірвент Ерік Ерік
Ана Паула Мартінес Вікторія Ернандес Аргуельєс Вікторія Ернандес Аргуельєс
Мару Дуеньяс Зулема Зулема
Освальдо де Леон Себастьян де Ікаса Себастьян де Ікаса
Альфредо Адаме Бенхамін Альмонте Бенхамін Альмонте
Ігнасіо Касано Бенхамін (мол.) Бенхамін (мол.)
Енріке Монтано Хасінто Хасінто
Отто Сірго Регіно Регіно
Рафаель Амадор лейтенант Авельянеда лейтенант Авельянеда

Сезони[ред. | ред. код]

СезонЕпізодиОригінальний показ
Перший показОстанній показМережа
119728 жовтня 201327 липня 2014Las Estrellas

Аудиторія[ред. | ред. код]

Країна трансляції Сезон Розклад Серії Перший ефір Останній ефір Середній бал
Дата Дата
Мексика Мексика 1 21:15 — 22:15 197 28 жовтня 2013 20,0 27 липня 2014 30,9 26,08[4]
США США 1 21:00 — 22:00 197 18 листопада 2013 3,503 млн. 15 серпня 2014 5,100 млн. 3,370 млн.[5]
Бразилія Бразилія 1 18:30 — 19:30 161 30 січня 2017 7 11 вересня 2017 8 6,72[6]

Версії[ред. | ред. код]

Рік Країна Українська назва Оригінальна назва Кількість В головних ролях Компанія Канал
сезонів серій
1983 Мексика Мексика Весілля ненависті Bodas de odio 1 150 Франк Моро, Крістіан Бах, Мігель Палмер, Магда Гусман Televisa Las Estrellas
2003 Мексика Мексика Справжнє кохання Amor real 1 95 Адела Нор'єга, Фернандо Колунга, Маурісіо Іслас, Елена Рохо Televisa Las Estrellas

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Рік Премія Категорія Номінант Результат
2015 Premios TVyNovelas 2015[7][8] Найкращий серіал Анджеллі Несма Медіна Номінація
Найкраща акторка Анжеліка Боєр Номінація
Найкращий актор Себастьян Рульї Перемога
Найкраща акторка-злодійка Даніела Кастро Перемога
Найкращий актор-злодій Серхіо Сендель Номінація
Алексіс Аяла Номінація
Найкраща заслужена акторка Ана Берта Еспін Номінація
Найкращий актор-партнер Луїс Роберто Гусман Перемога
Найкраща акторка другого плану Маргаріта Маганья Номінація
Найкращий актор другого плану Освальдо Бенавідес Перемога
Найкраща тематична пісня «El perdedor» Енріке Іглесіас, Марко Антоніо Соліс Номінація
Найкраща історія або екранізація Хуан Карлос Алькалья, Роза Салазар, Фермін Суньїга Перемога
Кращий акторський склад Те, що життя в мене вкрало Номінація
Premios ASCAP Телебачення «El perdedor» Енріке Іглесіас, Марко Антоніо Соліс Перемога
Premios SACM[9] Телебачення «Corazones Invisibles» Алекс Синтек Перемога
2014 Premios People en Español[10] Теленовела року Анджеллі Несма Медіна Перемога
Найкраща хімія на екрані Анжеліка Боєр, Себастьян Рульї Перемога
Найкращий актор Себастьян Рульї Перемога
Найкращий актор-злодій Серхіо Сендель Перемога
Premios Sol de Oro[11] Найкращий актор Освальдо Бенавідес Перемога
Premios BMI[12] BMI Film & TV Award Алекс Сірвент Перемога
2013 TV Adicto Golden Awards Найкращі декорації та реквізит Анджеллі Несма Медіна Перемога
Спеціальна премія акторки Даніела Кастро Перемога
Найкращий заслужений актор Рохеліо Герра Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Televisa | Lo Que La Vida Me Robó. www.televisainternacional.com. Процитовано 7 лютого 2024.
  2. Presentan la telenovela Lo que la vida me robó. El Universal (ісп.). Процитовано 7 лютого 2024.
  3. «То, что жизнь у меня украла» (2013–2014, Lo que la vida me robó). Кіноріум (укр.). Процитовано 7 лютого 2024.
  4. Lupita Audiências: Lo Que la Vida me Robó (2013). Lupita Audiências. Процитовано 7 лютого 2024.
  5. Ratings de "Lo Que La Vida Me Robó" | USA | Comunidad de Telenovelas. telenovelas.boards.net. Процитовано 7 лютого 2024.
  6. Gabriel Farac. gabrielfarac.blogspot.com (pt-BR) . Процитовано 7 лютого 2024.
  7. PERU.COM, NOTICIAS (9 березня 2015). Premios TVyNovelas: Sebastian Rulli se consolidó como Mejor actor | ENTRETENIMIENTO. Peru.com (ісп.). Процитовано 8 лютого 2024.
  8. PERU.COM, NOTICIAS (9 березня 2015). Premios TVyNovelas: Daniela Castro ganó como la Mejor villana | ENTRETENIMIENTO. Peru.com (ісп.). Процитовано 8 лютого 2024.
  9. [https://web.archive.org/web/20190328174900/http://www.sacm.org.mx/exitoSACM2015.asp �xito SACM 2015 Sociedad de Autores y compositores de México]. web.archive.org. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 8 лютого 2024.
  10. people-en-español. spanish.latinospost.com. Процитовано 9 лютого 2024.
  11. Entrega del Sol de Oro. web.archive.org. 1 лютого 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 8 лютого 2024.
  12. Alex Sirvent gana premio BMI por música en ?Lo que la vida me robó? : Linea Directa. web.archive.org. 28 березня 2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 8 лютого 2024.

Посилання[ред. | ред. код]