Ерінна

Ерінна
грец. Ἤριννα
С. Соломон, «Сапфо та Ерінна в саду Метілени» (1864)
Народилася	4 століття до н. е.  Родос, Османська імперія, Лесбос, Tilosd, Tilos Municipalityd, Родос, Південні Егейські острови, Греція або Тінос, Tinos Regional Unitd, Південні Егейські острови, Греція
Померла	4 століття до н. е.
Країна	Родос
Діяльність	поетеса, письменниця, епіграматистка
Сфера роботи	поезія
Знання мов	давньогрецька
Мова творів	давньогрецька
Ерінна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у Вікіджерелах

Ерінна (IV ст. до н. е.) — давньогрецька поетеса, представниця ліричного жанру. Розквіт її творчості припадає на 350-ті роки до н. е.

Життєпис

Про Ерінну майже нічого не відомо. Відсутні дані про місце її народження — за різними версіями вона була з острова Родос, або Телос, чи Лесбос. Ймовірно останнє місце вказують з огляду на те, що свого часу Ерінна мала прізвисько Лесбоська. Вочевидь його вона отримала через стиль своїх віршів, що нагадували поезію Сапфо.

Найвідомішим твором Ерінни є «Прядка», написана сумішшю еолійської та дорійської говірок давньогрецької мови. Складалася з 300 гекзаметрів. Дотепер збереглося лише 20 рядків. «Прядку» цінували за часів еллінізму, порівнювали з «Іліадою» та «Одіссеєю» Гомера.

Іншим відомим твором Ерінни є френос, присвячений померлій подрузі Бавкіді. Збереглося 54 рядки. Окрім цього є відомості щодо епіграм авторства Ерінни.

Переклад українською здійснив Іван Франко у 1915 році.

Джерела

• Herwig Görgemanns: «Erinna». In: H. G. [Hrsg.]: Die griechische Literatur in Text und Darstellung. Bd. 3: Klassische Periode II. Stuttgart, 1987. S. 42f.

Література

• Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.