Ерін Брокович (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ерін БроковичPicto infobox cinema.png
Erin Brockovich
Erin Brockovich.jpg
Жанр Драма
Режисер Стівен Содерберг
Продюсер Денні Девіто
Сценарист Сюзанна Грант
У головних
ролях
Джулія Робертс
Альберт Фінні
Оператор Рассел Харлан
Композитор Томас Ньюман
Шеріл Кроу
Художник Philip Messinad
Кінокомпанія Jersey Films
Universal Pictures
Дистриб'ютор Universal Studios і FandangoNowd
Тривалість 130 хв.
Мова англійська
Країна США США
Рік 2000
Кошторис 52 млн. $
Касові збори 256 271 286 $[1]
IMDb ID 0195685
erinbrockovich.com

«Ерін Брокович» (англ. Erin Brockovich) — фільм режисера Стівена Содерберга про боротьбу американської екоактивістки Ерін Брокович з газовою корпорацією PG&E за права споживачів, що страждали від викидів хрому в Каліфорнії (судовий процес 1993). Світова прем'єра відбулася 17 березня 2000 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм заснований на реальних подіях.

Енергійна, розумна і наполеглива колишня королева краси з трьома дітьми від двох шлюбів та без освіти шукає роботу. Коли в її машину врізається «Ягуар» успішного хірурга і ламає їй шию, Брокович звертається в адвокатську фірму Еда Мезрі. Справа, однак, провалюється у суді, коли захист виставляє Брокович розпусною і неврівноваженою, і вона зривається перед присяжними.

Отримуючи відмови у працевлаштуванні одну за одною, Ерін домагається місця у фірмі Еда Мезрі. Колеги засуджують її манери і стиль одягу, проте вона затято працює і не йде на поступки, виказуючи залізний характер. Взявшись за одну із справ без гонорару, Ерін Брокович виходить на величезну корпорацію, продукція якої отруює довкілля і скуповує будинки хворих сімей, що живуть в районі заражених водойм. Взявшись за справу, героїня вирушає в небезпечний район, збирає дані, документи та інформацію і переконує начальника розпочати справу. Тим часом сусіда-байкер, пропонуючи їй стосунки, береться наглядати за її дітьми, щоб зекономити кошти на няню.

Виснажливо працюючи в тандемі з шефом, прямолінійна та віддана справі Ерін доводить позов до суду, відкидає спроби адвокатів корпорації дешево відкупитись, а партнерів — прибрати її справу до рук, переконує місцеву громаду для колективного позову більш ніж 400 постраждалих. Тим часом діти ображаються через пізні приходи Ерін додому, а бойфренд умовляє її кинути роботу і проводити більше часу з ним. Однак Ерін пояснює йому важливість справи і що нарешті знайшла своє покликання, і відмовляється кинути справу. Він іде.

На ключовому етапі провадження переносять до арбітражного суду (де немає присяжних і рішення не оскаржуються). Постраждалі незгодні з цим, однак інакше вони можуть чекати виплат десятиліттями. До того ж, нові адвокати ведуть бесіди значно формальніше за Ерін, люди не довіряють їм і вважають себе ошуканими. Брокович повертається в справу, із Мезрі власноруч збирає більш ніж 600 згод на розгляд справи в арбітражі. Врешті Ерін дістає документи про те, що корпорація знала і намагалась приховати викиди, і вони виграють справу з найбільшою сумою компенсації в американській історії.

Мезрі виплачує Брокович 2 млн доларів в якості премії. Вона кличе свого колишнього на зустріч із постраждалою, якій повідомляє, що її родина отримає 5 млн доларів компенсації, і він розуміє масштаб діяльності Ерін.

Завдяки Ерін Брокович сотні людей отримали компенсації. Громада міста вдячна їй, а газовий гігант перестав використовувати хром у своєму виробництві.

У ролях[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Ерін Брокович з'являється у камео на 10 хвилині фільму в ролі офіціантки кафе на ім'я Джулія Р. Її ім'я стоїть у заключних титрах, у порядку появи на екрані. Адвокат Ед Мезрі знявся статистом у тій же сцені — чоловік в окулярах з книгою, позаду героїні Джулії Робертс.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Box Office Mojo — 1999.

Посилання[ред. | ред. код]