Еріон синьогорлий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еріон синьогорлий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Lesbiinae
Триба: Heliantheini
Рід: Еріон (Eriocnemis)
Вид: Еріон синьогорлий
Eriocnemis godini
(Bourcier, 1851)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Trochilus Godini Bourcier, 1851
Посилання
Вікісховище: Eriocnemis godini
Віківиди: Eriocnemis godini
ITIS: 555251
МСОП: 22687922
NCBI: 2744925

Еріон синьогорлий[2] (Eriocnemis godini) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Цей рідкісний, ймовірно вимерлий вид є ендеміком Еквадору. Він був названий на честь французького астронома Луїса Годіна[en][4].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 10-11 см. Самці мають переважно золотисто-зелене, блискуче забарвлення, на горлі у них блідо-фіолетово-синя пляма. Надхвістя має синьо-зелений відтінок, гузка фіолетова, хвіст синювато-чорний, дещо роздвоєний. Лапи покриті білим пуховим пір'ям. Дзьоб прямий, чорний. У самиць пляма на горлі відсутня, забарвлення загалом менш яскрве, живіт більш золотистий.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Синьогорлі еріони відомі лише за 6 зразками, знайденими в долині річки Гуайлабамба[en] в провінції Пічинча на півночі Еквадору. Мождливо, вони також мешкали в провінції Нариньйо на півдні Колумбії. Синьогорлі еріони жили в сухих тропічних лісах і в чагарникових заростях в каньйонах, на висоті від 2100 до 2300 м над рівнем моря. Наразі середовище проживання цього виду повністю знищене.

Збереження[ред. | ред. код]

Синьогорлі еріони востаннє спостерігалися у 1976 році. Під час експедицій, проведених у 1980 і 2004–2005 роках вид не був знайдений. МСОП класифікує синьогорлого еріона як такий вид, що перебуває на межі зникнення, однак імовірно вимерлого. Якщо популяція синьогорлих еріонів і збереглася, то популяція цього виду, ймовірно, становитиме менше 50 птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Eriocnemis godini: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 жовтня 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 175. ISBN 978-1-4081-2501-4.