Ескадрені міноносці типу «Драуг»
.jpg) Головний корабель типу «Драуг»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | Ескадрені міноносці типу «Драуг» |
| Будівники: | Військово-морська верф у Гортені |
| Оператори: | |
| Попередник: | «Валкіріен» |
| Наступник: | Ескадрені міноносці типу «Слейпнир» |
| У строю: | 1908–1945 |
| Заплановано: | 3 |
| Побудовано: | 3 |
| Втрачено: | 1 |
| Віддано на брухт: | 2 |
| Основні характеристики | |
| Клас і тип: | Ескадрений міноносець |
| Водотоннажність: | 587 т |
| Довжина: | 69,2 м |
| Ширина: | 7,3 м |
| Осадка: | 2,9 м |
| Потужність: | 8 500 к.с. |
| Швидкість: | 32 вузли |
| Екіпаж: | 76 |
| Озброєння: |
|
.svg){kind=small}
Тип «Драуг» був першою серією есмінців, побудованих для Королівського флоту Норвегії на початку 20-го століття, після побудови єдиного представника свого типу «Валкіріен», який був зданий в експлуатацію 17 травня 1896 року. Клас складався з трьох кораблів: «Драуг», «Трол» і «Харм». Усі три були побудувала військово-морська верф в Хортені.
Характеристики[ред. | ред. код]
Тип «Драуг» був створений за зразком британського типу «Рівер», лише дещо більший і сильніше озброєний. Мав парову машину потрійного розширення, паливом для якої служило вугілля.[1] [2]
Історія служби[ред. | ред. код]
Оскільки одного «Валкіріен» було недостатньо, щоб задовольнити потребу в міноносцях, клас «Драуг» був замовлений і побудований у 1908–1913 роках. «Драуг» був головним кораблем, спущеним на воду в 1908 році, за ним слідував «Трол» у 1909 році та Гарм у 1913 році. Тип і головний корабель було названо на честь драугра – зловісної істоти зі скандинавської міфології, яка часто пов’язана з моряками та морем.
Усі три кораблі перебували в експлуатації до Другої світової війни, хоча їх законсервували за роки до 1939 року. Оскільки війна виглядала неминучою, три кораблі були повернуті до активної служби: «Трол» і «Харм» 28 серпня, «Драуг» 5 вересня 1939 року. Оскільки всі три кораблі були в поганому стані, знадобилося багато часу та роботи, перш ніж вони стали боєготовими. Після мобілізації кораблі типу «Драуг» вважалися придатними лише для супроводу та охорони. Вони служили в 1-му дивізіоні міноносців, що базувався в Бергені.
8 квітня 1940 року, оскільки німецьке вторгнення в Норвегію було неминучим, три кораблі типу «Драуг» відправили до 2-го військово-морського округу на південному та середньому заході Норвегії. «Драуг» базувався в Гаугесунді, «Харм» — у Бергені, а «Трол» — у Молої. «Драуг» втік до Сполученого Королівства 9 квітня 1940 року після затримання ним німецького транспорту. «Харм» потопили німецькі бомбардувальники біля села Бйордаль у Согнефіорді 26 квітня 1940 року. «Трол», якому було наказано вирушити на Шетландські острови, був покинутий екіпажем у Флоре, пізніше захоплений на якорі наступаючими німецькими військами 18 травня 1940 року «Трол» використовувався як конденсаторне судно та опалювальна баржа на верфі в Лаксевааг.[3]
«Драуг» охороняв конвої на східному узбережжі Британії, поки його не розібрали на металобрухт у 1944 році. «Трол» повернули до Норвегії німці після закінчення Другої світової війни. Корабель був проданий в 1947 році та розібраний на металобрухт.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kvam,, Kåre Eysteinson (1963). Sjøkrigsmateriellets utvikling etter Krimkrigen (en kortfattet oversikt) (норвезькою) . Oslo: Sjøforsvarets overkommando. с. 169.
- ↑ Gardiner, Robert, ред. (1997). Conway's all the world's fighting ships 1906-1921 (вид. Reprint). London: Conway Maritime Press. с. 349. ISBN 978-0-85177-245-5.
- ↑ Whitley, Mike J. (1988). Destroyers of World War Two: an international encyclopedia. Annapolis, Md: Naval Institute Press. с. 216. ISBN 978-0-87021-326-7.
- ↑ Gardiner, Robert, ред. (1980). Conway's all the world's fighting ships. 3: 1922 - 1946 (вид. 1. publ). London: Conway Maritime Press. с. 378. ISBN 978-0-85177-146-5.