Ескадрений міноносець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Британський есмінець HMS «Саутгемптон»

Еска́дрений міноно́сець (скор. есмі́нець), (англ. Destroyer, пол. Niszczyciel, нім. Zerstörer) — клас багатоцільових бойових кораблів, призначених для знищення підводних човнів і надводних кораблів, боротьби з літальними апаратами, охорони своїх кораблів і транспорту в бою і при переході морем, встановлення мін. Також можуть використовуватися для розвідувальної і дозорної служби, вогневої підтримки десанту.

За сучасною класифікацією ескадрені міноносці є кораблями більшого класу, ніж фрегати, та меншого класу, ніж крейсери.

Сучасні есмінці мають тоннажність 4000-8000 тонн (найбільший есмінець — 15.656 тонн у США). Досі продовжують існувати старі есмінці тоннажністю 2000-4500 т.

У флотах світу нараховується близько 200 есмінців.

Історія[ред. | ред. код]

Цей клас кораблів з'явився в кінці 19 ст., у відповідь на появу торпедоносних кораблів (міноносців, торпедних катерів, та субмарин), тому есмінець має різнопланове озброєння — артилерію, торпеди, ракетну зброю, глибинні бомби.

У радянському флоті сучасні есмінці також називалися великими протичовновими кораблями.

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва «ескадрений міноносець» є запозиченням з російської мови. В інших мовах (зрештою, до Першої світової війни так було й у російській) цей клас називається «винищувачем», оскільки був створений для знищення міноносців та інших легких кораблів (субмарини, катери та ін.) з торпедним та артилерійським озброєнням, які становили загрозу для великих кораблів (крейсерів, лінкорів, а згодом й авіаносців).

Посилання[ред. | ред. код]