Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Еццеліно II да Романо , відомий також як Еццеліно Чернець (італ. Ezzelino da Romano ; ?, Романо-д'Еццеліно — 1235 , монастир Кампезе біля Бассано-дель-Граппа ) — військово-політичний діяч середньовічної Італії . Роки його правління відмічені постійними інтригами, змовами та війнами проти головного суперника – Аццо VI д’Есте[1]
Еццеліно II да Романо був сином Еццеліно I да Романо . У 1199 році падуанці захопили і розграбували родове гніздо Еццеліні — замок Онара. Після цього резиденція Еццеліно II була перенесена до Романо-д'Еццеліно . У 1209 році Еццеліно II да Романо підтримав імператора Священної Римської імперії Оттона IV , від якого у 1211 році він отримав у володіння Бассано-дель-Граппа [2] Верону , марку Тревізо та стратегічно важливі дороги на Кремону . Але остаточно розбити сили Ломбарської ліги імператорському війську так і не вдалося[3] [1] 1212 році він все-таки розбив біля Верони війська ломбарців , які очолював його давній супротивник Аццо VI д’Есте, який загинув у тому бою.
У 1214 році Еццеліно II да Романо воював з Венеційською республікою [4] 1191 -1193 роках був подестою в Тревізо , з 1200 року – у Вероні , а з 1211 року – у Віченці .
У 1221 пішов у монастир, розділивши свої володіння між синами – Еццеліно та Альберіко[1] [5] 1235 році.
Еццеліно II да Романо був одружений чотири рази:
Агнеса д’Есте (1167) — дочка Обіццо I д’Есте та Софії да Лендінара.
Спронелла Далесманні (117- 1199) — дочка Долеманно Долеманні.
Сесилія д'Абано – спадкоємиця графа Манфредо д'Абано.
Аделаїда дельї Альберті ді Мангона — дочка графа Мангони. Від цих чотирьох шлюбів Еццеліно мав багато дітей, серед яких:
The New Cambridge Medieval History (Vol. 5 The rise of the signori , 1999), Cambridge University Press, c.1198-c.1300, ISBN 978-0521362894
Rapisarda, Mario (1965). La signoria di Ezzelino da Romano. Udine.
Verci C. «Storia degli Ecelini», v.1-3 Venezia 1841
Fasoli G. «Studi Ezzeliniani», Bologna 1965. 
