Еццеліно I да Романо
| Еццеліно I да Романо італ. Ezzelino da Romano | ||
 | ||
| Попередник: | Альберіко I да Романо | |
|---|---|---|
| Наступник: | Еццеліно II да Романо | |
| ||
| ? — 1189 | ||
| ||
| 1173 — 1189 | ||
| Народження: |
між 1110 та 1115 Романо-д'Еццеліно, Провінція Віченца, Венето, Італія | |
| Смерть: | 1189 | |
| Рід: | Еццеліні | |
| Батько: | Альберіко I да Романо | |
| Мати: | Кунігунда | |
| Шлюб: | Аурія ді Баоне | |
| Діти: | Еццеліно II да Романо | |
Еццеліно I да Романо також відомий як Еццеліно ді Бальбо (скорочено від balbuziente, що в дослівному перекладі означає «заїка», італ. Ezzelino da Romano; між 1100 та 1115 роками — бл. 1189) — військово-політичний діяч середньовічної Італії, синьйор Онара та Романо-д'Еццеліно, подеста Тревізо та Віченци.
Життєпис[ред. | ред. код]
Еццеліно І да Романо народився між 1100 та 1115 роками. Був сином Альберіко I да Романо та онуком Еццело Еццеліні, засновника роду Еццеліні. Походження його матері Кунігунди невідомо. Відомо, що Еццеліно І був єдиною дитиною у своїх батьків.[1]. Земли його роду, знаходились у стратегічно важливому місці на перетину кордонів міст Тревізо, Віченца та Падуя. Саме тому да Романо часто виступали арбитрами в суперечках між цими містами. Вперше Еццеліно І згадується у літописах у 1135 році, коли він виступав свідком у продажу землі між подружжям Местре й монастирем Святих Секондо й Еразмо[2]. У 1148 році Еццеліно I разом з Людовиком VII та Конрадом III відправився у хрестовий похід[3]. Брав участь у боях під Дамаском та Ашкелоном[4]. Після повернення з походу отримав у володіння Одерцо й Муссоленте[5][6].
У 1173 році став подестою в Тревізо, а згодом і у Віченці. Пристав до партії гвельфів. У 1175 році командував армією Ломбардської ліги, яка зупинила просування військ Фрідріха I Барбаросси біля Алессандрії. У 1176 році він очолив війська Тревізо у битві під Леньяно[4].
У 1181 році, до підписання Констанцького миру примирився з імператором, присягнув йому та перейшов на бік гібеллінів[7].
Еццеліно I помер у 1189 році, його наступником став син — Еццеліно II[3].
Родина[ред. | ред. код]
Еццеліно I да Романо був одружений з Аурією, дочкою Ріккардо, графа Баоне. В цьому шлюбі було народжено четверо дітей:
- Джованні (помер після 23 травня 1183 року[1]) чоловік Беатріс, дочки Альберто деі комте де Баоне;
- Еццеліно II да Романо — синьйор Онара та Романо-д'Еццеліно, подеста Тревізо, Верони та Віченци
- Кунігунда — дружина Тісоліно дель Кампосамп'єро;
- Гізела — дружина Гуіцелло I, правителя Прата та Порчії[1];
Джерела[ред. | ред. код]
- Rapisarda, Mario (1965). La signoria di Ezzelino da Romano. Udine.
- Verci C. «Storia degli Ecelini», v.1-3 Venezia 1841
- Fasoli G. «Studi Ezzeliniani», Bologna 1965.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в NORTHERN ITALY 1100-1400. fmg.ac. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 29 серпня 2018.
- ↑ ROMANO, Ezzelino I da in "Dizionario Biografico" (італ.). www.treccani.it. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 29 серпня 2018.
- ↑ а б Angelo Gambella. Ezzelino da Romano. www.storiaonline.org. Архів оригіналу за 27 жовтня 2009. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ а б Storia e Wargame. web.infinito.it. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ name=":1">Storia e Wargame. web.infinito.it. Процитовано 24 жовтня 2018.
- ↑ Архівована копія. Архівовано з джерела 25 жовтня 2018
- ↑ NORTHERN ITALY 1100-1400. fmg.ac. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 24 жовтня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Еццеліно I да Романо в Біографічному словнику італійців [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- NORTHERN ITALY 1100—1400 [Архівовано 10 листопада 2017 у Wayback Machine.]