Кловський узвіз, 7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Житловий комплекс на Кловському узвозі, 7 (Carnegie center)[1]
Кловский спуск, 7.JPG
Інформація
50°26′18″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.43833; 30.53944Координати: 50°26′18″ пн. ш. 30°32′22″ сх. д. / 50.43833° пн. ш. 30.53944° сх. д. / 50.43833; 30.53944
Розташування Київ
Україна Україна
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Статус Завершено
Початок будівництва 2008
Завершено 2012
Використання Житловий комплекс
Офісний центр
Висота
Дах 168 м [2]
Технічні деталі
Кількість поверхів Житлова частина — 47
Офісна частина — 18 [3]
Перехід — 8
Кількість квартир/номерів 238 [4]
Кількість ліфтів 5
Кількість машиномісць 284
Корисна площа 83 200 м²
Площа забудови 0,6 га
Вартість $200 000 000 [5]
Інше
Архітектор ТОВ «Архітектурна спілка»
Мазур Андрій Володимирович
Інженер-будівельник ТОВ «Житлобуд»
Дайнека Володимир Володимирович

ДСП «ТАБН»
Забудовник Завод «Арсенал»
Сайт Кловський узвіз 7а
Сторінка на SkyscraperPage 58816

Житловий комплекс на Кловському узвозі, 7 — двосекційний хмарочос у Києві, складається з 47-поверхового житлового комплексу і 18-поверхового офісного центру, сполучаються секції 8-поверховим «переходом». Станом на 2017 рік споруда є найвищим хмарочосом в Україні.

В квітні 2010 року офісна секція введена в експлуатацію, будівництво закінчено у 2012.

Історія будівництва[ред.ред. код]

Хмарочос планували почати споруджувати ще в кінці 2003 року і закінчити в кінці 2007.

До 2006 року встигли вирити лише котлован, пізніше «залили» фундамент.

13 березня 2008 року ТОВ «Житлобуд» отримав дозвіл від інспекції київського архітектурно-будівельного контролю на будівництво офісно-житлового комплексу.[6] Тоді ж почалося будівництво першого поверху.

10 березня 2009 року офісна частина досягла своєї максимальної висоти.

В ході будівництва поступово змінювався вигляд будівлі і навіть кількість житлових поверхів висотної частини зросла з 37 до 47.

В квітні 2010 року 18-поверхова офісна частина була введена в експлуатацію.[7]

У вересні 2010 року будівля досягла висоти 143 метри, перевищивши при цьому висоту найвищого будинку України — БФК Гуллівера (141,2 метри).

8 листопада 2010 року почалось будівництво 46 поверху.

8 березня 2011 року було досягнуто максимальної висоти хмарочоса, було збудовано всі 47 поверхів, почалося підготовка до спорудження скляного фасаду на верхівці будівлі. [8]

Під час будівництва, коли споруда досягала своєї максимальної висоти, ЮНЕСКО почало вимагати знищення хмарочосу, через те що вежа псує вид на Києво-Печерську Лавру. Також серед варіантів нейтралізації псування виду є заміна фасаду на дзеркальний, або зменшення поверховості на 12 поверхів. [9]

Характеристики[ред.ред. код]

  • Будинок налічує в собі 6 швидкісних ліфтів, які рухаються зі швидкістю 4 м/с.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Першим архітектором хмарочоса був відомий київський архітектор Сергій Бабушкін.
  • Більшість квартир у хмарочосі розкупили ще на початку будівництва.[10]
  • Проект споруди зробили ярусним, щоб хмарочос був схожим на Велику Лаврську дзвіницю, також деякі з варіантів-проектів хмарочоса мали подібні до Лаври кольори фасаду. [11]
  • Хмарочос викликав велике обурення у киян, через те, що своєю висотою затьмарює вид з лівого берега на Лавру. [12]
  • Цей хмарочос першим в Україні перетнув відмітку в 40 поверхів
    (попередником був ЖК «Корона», який має 38 поверхів).
  • Будинок проектувався рівно на стільки поверхів, на скільки дозволили пілоти, за словами головного архітектора Андрія Мазура, трохи вище хмарочоса вже літають літаки. [13]
  • Хмарочос фігурує в повісті Юрія Макарова «За чверть десята»: ображений його естетикою, герой руйнує споруду силою волі.

Дивись також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Попередник: Найвищий хмарочос України
з 2014
Наступник:
Континенталь  —
Попередник: Найвищий хмарочос Києва
з 2014
Наступник:
Континенталь  —