Жовте (Апостолівська міська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Жовте
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район
Громада Апостолівська міська громада
Рада Апостолівська міська рада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка Жовте 
Основні дані
Засновано 1887
Населення 1043
Поштовий індекс 53832
Телефонний код +380 5656
Географічні координати 47°47′12″ пн. ш. 33°50′19″ сх. д. / 47.78667° пн. ш. 33.83861° сх. д. / 47.78667; 33.83861Координати: 47°47′12″ пн. ш. 33°50′19″ сх. д. / 47.78667° пн. ш. 33.83861° сх. д. / 47.78667; 33.83861
Висота над рівнем моря 60 м
Водойма р. Жовтенька


Відстань
Найближча залізнична станція: Жовтокам'янка
Селищна влада
Адреса 53802, м. Апостолове, вулиця Центральна, 65
Карта
Жовте. Карта розташування: Україна
Жовте
Жовте
Жовте. Карта розташування: Дніпропетровська область
Жовте
Жовте
Мапа

Жо́вте — селище в Україні, в Апостолівській міській територіальній громаді Криворізького району Дніпропетровської області.

Населення — 1043 мешканці.

Географія[ред. | ред. код]

Селище Жовте розташоване на березі річки Жовтенька, яка через 5 км впадає в річку Кам'янка. На півдні межує з селом Кам'янка, на півночі з селом Червона Колона, та на заході з селом Михайлівка.

Поруч проходять автомобільна дорога Т 0419 і залізниця, станція Жовтокам'янка за 1,5 км. До селища веде окрема залізнична гілка. Поруч із селищем вапняковий Жовтокам'янський кар'єр Криворізького цементно-гірничого комбінату.

Історія[ред. | ред. код]

На території цементного заводу розкопками було знайдено поселення людей, що датується 2000 роками до н. е.

Село заснували 4 брати Грипаси 1887 року після скасування кріпосництва. 1927 року село Грипасівський хутір перейменоване за річкою на Жовте. У 1951-57 роках тривало будівництва заводу для видобування сировини для металургійної промисловості.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення селища становила 958 осіб, з яких 444 чоловіки та 514 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 1036 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 94,92 %
російська 4,51 %
білоруська 0,38 %
молдовська 0,10 %

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.

Економіка[ред. | ред. код]

  • У селі є цементний завод до якого йде залізниця.

Релігія[ред. | ред. код]

В селі знаходиться Храм Святого великомученика Димитрія Солунського ПЦУ (вул. Цементників).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела[ред. | ред. код]