Жовтоног Степан Семенович
| Жовтоног Степан Семенович | |
|---|---|
| Народився |
1886 Загорівля Полтавська область |
| Помер |
1944 Казанка Миколаївська область |
| Поховання | Миколаївська область |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Місце проживання | Кривий Ріг Дніпропетровська область |
| Діяльність | хірург, підпільник |
| Галузь | лікар учасник антифашистського підпільного руху |
| Alma mater | Дніпровський державний медичний університет (1929) |
| Нагороди |
 |
Степа́н Семе́нович Жовтоно́г (нар. 1886, с. Загорівля, Полтавська область, помер — січень 1944, Казанка, Миколаївська область) — український лікар-хирург, учасник громадянської війни, учасник антифашистського підпілля на Криворіжжі (1941—1943).
Біографія[ред. | ред. код]
1886 — народився в селі Загорівля Полтавської області.
1909 — переїхав до м. Кривий Ріг. Працював на посаді фельдшера в новій земській лікарні, що відкрилася 1908 року. Був одним із найперших професійних медичних працівників Кривого Рогу. Працював у земській лікарні до 1917 року. 1917 — переїхав у м. Катеринослав (з 1926 — Дніпропетровськ), де 1929 року закінчив медичний інститут[1]
1929—1941 — хірург, головний лікар медичної частини шахтоуправління імені Чубаря (з 1934 р. — рудоуправління «Інгулець»).
Під час окупації німецькими військами залишився на Криворіжжі. В Інгулецькій лікарні було багато хворих, яких Степан Жовтоног не міг залишити напризволяще. Перебував у складі підпільної групи. Квартира Жовтонога була конспіративним штабом. Він лікував поранених і хворих, видавав фальшиві документи, що рятували людей від вивезення в Німеччину, допомагав партизанам із загону Г. М. Седнєва[2]
13 листопада 1943 року був заарештований. Після найжахливіших тортур німці вивезли його до села Широка Долина (біля Казанки), де розстріляли в січні 1944 року. Похований у Казанці.
Сім'я[ред. | ред. код]
Степан Жовтоног був одружений. Дружина — Марія Гаврилівна загинула разом з чоловіком. Донька Вікторія до квітня 1945 року перебувала в жіночому концтаборі Равенсбрюк. У картотеці цієї «фабрики смерті» мала номер 33007[3]
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Із жовтня 1965 року в Інгулецькому районі м. Кривий Ріг ім'я Степана Жовтонога носить вулиця (колишня Інгулецька)[4]
- На честь лікаря-підпільника Степана Жовтонога встановлено 2 меморіальні дошки[4][3]
Нагороди[ред. | ред. код]
Нагороджений медаллю «За відвагу».
Джерела[ред. | ред. код]
- Бабенко М. Подвиг [Жовтоног Степан Семенович]. — Кривий Ріг, 2000.
- Бухтияров В. Мужество врача [Желтоног Степан Семенович] // … Помним: К 50-летию освобождения Украины от фашистских захватчиков. — Кривой Рог, 1994. — С. 75—76.
- Варгатюк П. Л. Партизанський лікар [Степан Жовтоног] // Криворіжжя: путівник. — Дніпропетровськ, 1969. — С. 47—48.
- Диверсійна партизанська діяльність [Лікар С. С. Жовтоног] // Кривий Ріг: лихоліття 1941—1945 рр. / В. В. Стецкевич, В. О. Шайкан, Р. П. Шляхтич. — Кривий Ріг, 2016. — С. 142.
- Жовтоног Степан Семенович // Енциклопедія Криворіжжя: у 2 т. / уклад. В. Ф. Бухтіяров. — Кривий Ріг, 2005. — Т. 1. А–К. — С. 433.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Книга Памяти. memory-book.info. Процитовано 4 лютого 2024.
- ↑ В. В. Стецкевич, В. О. Шайкан, Р. П. Шляхтич (2016). Кривий Ріг: лихоліття 1941–1945 рр. Кривий Ріг. с. 142.
- ↑ а б Бухтияров, В. Ф. (1994). ... Помним : К 50-летию освобожденя Украины от фашистских захватчиков. Кривий Ріг. с. 75—76.
- ↑ а б Енциклопедія Криворіжжя : у 2 т. Т. 2 / уклад. В. Ф. Бухтіяров. Кривий Ріг: Явва. 2005. с. 433.