Жозеф Марі Жаккар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Жозеф Марі Жаккар
фр. Joseph Marie Jacquard
Joseph Marie Jacquard.jpg
Народився 7 липня 1752(1752-07-07)
Ліон, Франція
Помер 7 серпня 1834(1834-08-07) (82 роки)
Уллен, департамент Рона, Франція
Громадянство Франція Франція
Ім'я при народженні Joseph Marie Charles
Діяльність Ткацтво, підприємництво
Відомий винахідник ткацького верстата для візерунчастих тканин
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

Жозе́ф Марі́ Жакка́р (інколи, Жаккард, фр. Joseph Marie Jacquard; 7 липня 1752, Ліон — 7 серпня 1834, Уллен, департамент Рона)[1] — французький винахідник ткацького верстата для візерунчастих тканин (відомого як жакардовий ткацький верстат або машина Жаккара).

Винахід Жозефа Марі Жаккара

Біографічні дані[ред.ред. код]

Його батько володів невеликим (на базі двох ткацьких верстатів) сімейним ткацьким виробництвом і Жозеф теж почав свою трудову діяльність ще дитиною на одному з численних ткацьких виробництв в Ліоні. Але ця важка і небезпечна праця його не захоплювала і майбутній винахідник вступив на навчання до палітурника, потім працював ливарником у типографії і, нарешті, після смерті батьків успадковує їхнє виробництво та знову стає ткачем.

Першу спробу створити автоматичний ткацький верстат Жаккар зробив у 1790 році, але активна участь в революційних подіях у Франції не дозволила йому провадити роботи над удосконаленням свого винаходу. Після революції Жаккар продовжив свої конструкторські пошуки. Згодом винайшов машину для в'язання сіток і повіз її у 1801 році в Париж, де побачив ткацький верстат Жака де Вокансона, який ще у 1745 році використав перфорований рулон паперу для керування переплетенням ниток. Ця конструкція навела Жаккара на остаточне технічне вирішення, яке було удостоєне у 1804 році золотої медалі на Паризькій виставці. Доведення своєї конструкції ткацького верстата до промислового рівня він завершив лише у 1807 році.

У 1808 році Наполеон нагородив Жаккара премією у 3000 франків і правом отримання винагороди у 50 франків з кожного працюючого у Франції верстату його конструкції. У 1812 році у Франції працювало до 18-ти тисяч верстатів Жаккара.

У 1819 році Жаккар був удостоєний Ордена Почесного Легіону. Помер Жозеф Марі Жаккар у 1834 році у віці 82 років. У 1840 році Жаккару поставили пам'ятник у Ліоні.

Винахід Жаккара[ред.ред. код]

Винахід Жаккара за різноманітністю і безпомилковістю своєї роботи є досить оригінальним механізмом. Для отримання візерункової тканини недостатньо було опускати поперемінно всі парні або всі непарні нитки основи, щоб пропускати в утворений «зів» човник з ниткою, а необхідно опускати лише деякі з них, в певному порядку, різному для всіх ниток утка, що утворюють заданий візерунок. Кожна нитка основи проходить у ткацькому верстаті через особливе кільце-нитницю, поєднану у Жаккара з особливим вертикальним стрижнем. Всі вони розташовані досить щільно, рядами, і на їхні верхні кінці натискається шматок картону з отворами, що відповідають стержням, які повинні залишитися нерухомими. Необхідна для візерунка кількість таких картонів з'єднана у безперервний ланцюг, а простий механізм перекладає їх автоматично після кожного проходу човника.

Ткацький верстат Жаккара дозволив не лише ткати промисловим способом тканини зі складними візерунками (жаккард), але і став прообразом сучасних автоматичних ткацьких верстатів. Це була перша машина, що використовувала для своєї роботи перфокарти, які згодом знайшли застосування в обчислювальній техніці, де використовувались до середини XX століття.

Найвідоміше зображення з історії зародження інформатики

Цей портрет Жаккара був сплетений з шовку на Жаккаровому верстаті у 1839-му і потребував для створення 24000 перфокарт (по одній на ряд ниток). Він виготовлявся лише на замовлення. Одним з цих портретів володів Чарльз Беббідж, і він надихнув його на використання перфокарт у його аналітичній машині.[2][3] Знаходиться в колекції Музею науки в Лондоні.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Record #118877879 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Hyman, Anthony, ed. Science and Reform: Selected Works of Charles Babbage, Cambridge, England: Cambridge University Press, 1989, p. 298.
  3. Gross, Benjamin (Fall 2015). The French connection. Distillations Magazine 1 (3): 10–13. Процитовано 6 December 2016. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]