Жуківці (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (вересень 2018)
село Жуківці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Жмеринський район
Громада Жмеринська міська громада
Основні дані
Населення 855
Площа 2,601 км²
Густота населення 328,72 осіб/км²
Поштовий індекс 23143
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 49°00′37″ пн. ш. 28°10′56″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.18222° сх. д. / 49.01028; 28.18222Координати: 49°00′37″ пн. ш. 28°10′56″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.18222° сх. д. / 49.01028; 28.18222
Середня висота
над рівнем моря 		278 м
Найближча залізнична станція Жуківці
Місцева влада
Адреса ради 23100, Україна, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Центральна, 4
Карта
Жуківці. Карта розташування: Україна
Жуківці
Жуківці
Жуківці. Карта розташування: Вінницька область
Жуківці
Жуківці
Мапа
Мапа

CMNS: Жуківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Жуківці.

Жуківці́ — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області. На південний схід від міста Жмеринка. Розташоване неподалік від залізниці.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Жмеринської міської громади.[1]

Транспорт[ред. | ред. код]

Автошляхи[ред. | ред. код]

Є автодорога на Жмеринку, Станіславчик.

Залізничне сполучення[ред. | ред. код]

На околиці села розташований зупинний пункт Жуківці на електрифіковані залізниці напрямку Жмеринка — Вапнярка — Одеса. Там зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка — Жмеринка і регіональний поїзд сполученням Київ — Рахни.

Сусідні станції — Ярошенка, Жмеринка.

Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.

На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Умань, Черкаси.

На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до

  • Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва,
  • Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
  • Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)

Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.

Вартість проїзду

  • до Жмеринки 10 грн.,
  • до Хмельницького 80 грн. (105 км),
  • до Вінниці 48 грн. (52 км),
  • до Вапнярки 50 грн. (75 км), що не порівняно з іншими видами транспорту.

Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.

Історія[ред. | ред. код]

Російська імперія

За результатами Всеросійського перепису 1858 року в селі Жуківці нараховувалось 166 ревізьких душ (чоловіків) і 174 жінки. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 628 сторінка 14зв).

У 1859 р власником села був поміщик Семашко Іван Миколайович — Колезький Секретар Вінницької Повітового Комітету по продажу гарячих напоїв. Йому належало в цей час 165 ревізьких душ. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 232 сторінка 26зв).

У 1863 р. в селі Жуківці Семашко мав у власності вже 173 ревізькі души. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-206 Опис 1 Справа 4 сторінка 108).

У 1890 р. в наявності в Жуківцях було 250 чоловіків і 245 жінок. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 628 сторінка 14зв).

За результатами Всеросійського перепису 1897 р. населення Жуковець складало 333 чоловіки та 340 жінок, разом 673 людини. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-255 Опис 1 Справа 11 сторінка 94).

Сталінські чистки[ред. | ред. код]

У кінці 30-х років XX століття в с. Жуківці Сталінським комуністичним режимом проводились репресії. Документальне підтвердження про це нам дає справа № 1978[2] Вінницького Обласного Управління НКВС, під час розгляду якої були засудженні три мешканця села Жуківці: Кузьмін Омельян Тимофійович (1897—1938), Лисаков Єрміл Іванович[3] (1895—1938) та Дєнісов Міна Григорович (1904—1938).

У с. Жуківці в 1935 р. закрили церкву. Людям не було де проводити релігійні обряди (хрещення, вінчання, похорони тощо).

У 1936 р. колишній дяк старовірської церкви Кузьмін Є. Т. збирав гроші на відкриття церкви в Жуківцях та 4 рази з односельцями ходив до Жмеринки та писав заяву з клопотанням про відкриття Церкви релігійної громади в Жуківцях. Але їм було відмовлено.

Коли біля закритої церкви зібралось 30-40 віруючих, було вирішено пити до Жуківецької сільради з вимогою відкрити церкву. Але тодішній голова сільради, який одночасно був ще й голова Жуківецького колгоспу ім. Кірова Трєпко Андрій Микитович (1903 р.н.), у поновленні богослужінь у церкві відмовив. У відповідь на це Кузьмин Є. Т. почав посилатись на статтю 124 нової «сталінської» конституції, де було сказано, що держава відокремлена від церкви.

І ось вже 14 серпня 1937 р. тодішній голова Жуківецької сільради Трєпко Андрій Микитович дає свої вкрай негативні свідчення[4] [5] проти односельців у справі № 1978 Вінницького обласного управління НКВС.

У той час віруючі люди, залишившись без можливості ходити до церкви, почали таємно збиратись по ночах в помешканнях Лисакова Є. І., Дєнісова М. Г., Кузьміна Є. Т. і Тимофїїва С., де проводили релігійні обряди (хрещення, вінчання тощо). Дяк Кузьмін збирав гроші, щоб відправити ходаків до Києва та Москви, щоб вже там подавати клопотання про відкриття церкви в с. Жуківці. 

Але НКВС про ці зібрання та наміри стало відомо через свою агентуру, свідчення яких також є у справі.

Наприклад, на зібрання ходила мама тодішнього бухгалтера колгоспу Викулова Савви Нестеровича, свідчення[6][7][8] якого від 14 серпня 1937 року проти своїх односельців ви можете прочитати самі. В справі є свідчення і помічника бухгалтера (рахівника) колгоспу Сероіжко Павла Лукіча[9][10] та декількох інших.

Арешт відбувся 28 серпня 1937 р. Трійка Управління НКВС по Вінницькій області після 1 місяця «допитів» визнала винними 4 жовтня 1937 р. Кузьміна Омельяна Тимофійовича, Лисакова Єрміла Івановича і Денісова Міну Григоровича в контрреволюційній діяльності та присудила по 10 років трудових таборів (ГУЛАГу) кожному.

Всі троє вони загинули в таборах праці, не пробувши там і року.

Дяк Кузьмін Омельян Тимофійович загинув в Ухтпечтаборі (Комі АРСР) 13.03.1938 р., не провівши там і півроку. Лисаков Єрміл Іванович загинув 4.09.1938 р. Він не витримав і року в самому суворому трудовому таборі СРСР — в Усть-Вимському таборі НКВС СРСР (Комі АРСР). Дєнісов Міна Григорович загинув 3.08.1938 р. в Комі АРСР, також не провівши в таборі і року. 

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 16.01.1989 р. всіх трьох засуджених було реабілітовано. 

Такі події відбувались в с. Жуківці Жмеринського району Вінницької області в 1935—1937 гг.

Пам'ятник 100 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ВВв

Природа, клімат[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  2. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Дело №1978 Винницкого Областного Управления Н.К.В.Д., у ходе которого были осуждены три Жуковчанина: Кузьмин Емельян Тимофеевич (1897-1938 гг), Лысаков Ермил Иванович (1895 - 1938 гг) и Денисов Мина Григорьевич (1904 - 1938 гг)., процитовано 27 жовтня 2017
  3. ↑ Лысаков Ермил Иванович - Wikimedia Commons. Процитовано 27 жовтня 2017.
  4. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: (стр 1 из 2) Показания "свидетеля" Трепко Андрея Никитовича (1903 г.р.), Председателя сельсовета и одновременно Председателя колхоза им. Кирова органам НКВД от 14 августа 1937 г., процитовано 27 жовтня 2017
  5. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: "Показания свидетеля" Председателя сельсовета Трепко Андрея Никитовича (1903 г.р.) органам НКВД от 14 августа 1937 г., который отказал в открытии церкви (страница 2 из 2), процитовано 27 жовтня 2017
  6. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича (стр 1 из 3), процитовано 27 жовтня 2017
  7. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича (стр 2 из 3), процитовано 27 жовтня 2017
  8. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича стр 3, процитовано 27 жовтня 2017
  9. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Показания Сероижко Павла Лукича - счетовода колхоза им. Кирова в с. Жуковцы Жмеринского р-на Винницкой области против своих односельчан 14 августа 1937 года (страница 1), процитовано 27 жовтня 2017
  10. ↑ Zeus639 (25 жовтня 2017), Русский: Показания Сероижко Павла Лукича - счетовода колхоза им. Кирова в с. Жуковцы Жмеринского р-на Винницкой области против своих односельчан 14 августа 1937 года (страница 2), процитовано 27 жовтня 2017

Література[ред. | ред. код]

  • Жу́ківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236

Посилання[ред. | ред. код]

Міста
Селища
Села
Вінницька область Це незавершена стаття з географії Вінницької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жуківці_(Жмеринський_район)&oldid=42244863