Жуківці (Жмеринський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жуківці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Жмеринський район
Рада Жуковецька сільська рада
Код КОАТУУ 0521081403
Основні дані
Населення 855
Площа 2,601 км²
Густота населення 328,72 осіб/км²
Поштовий індекс 23143
Телефонний код +380 4332
Географічні дані
Географічні координати 49°00′37″ пн. ш. 28°10′56″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.18222° сх. д. / 49.01028; 28.18222Координати: 49°00′37″ пн. ш. 28°10′56″ сх. д. / 49.01028° пн. ш. 28.18222° сх. д. / 49.01028; 28.18222
Середня висота
над рівнем моря
278 м
Найближча залізнична станція Жуківці
Місцева влада
Адреса ради 23143, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Жуківці, вул. Центральна, 98, тел. 3-95-31
Сільський голова Тріскун Надія Стапанівна
Карта
Жуківці. Карта розташування: Україна
Жуківці
Жуківці
Жуківці. Карта розташування: Вінницька область
Жуківці
Жуківці
Мапа

Жуківці́ — село в Україні, у Жмеринському районі Вінницької області. На південний схід від міста Жмеринка. Розташоване неподалік від залізниці.

Транспорт[ред. | ред. код]

Автошляхи[ред. | ред. код]

Є автодорога на Жмеринку, Станіславчик.

Залізничне сполучення[ред. | ред. код]

На околиці села розташований зупинний пункт Жуківці на електрифіковані залізниці напрямку Жмеринка — Вапнярка — Одеса. Там зупиняються приміські електропоїзди сполученням Вапнярка — Жмеринка і регіональний поїзд сполученням Київ — Рахни.

Сусідні станції — Ярошенка, Жмеринка.

Сусідні вузлові станції — Жмеринка, Вапнярка.

На ст. Вапнярка можна здійснити посадку на електропоїзди до Котовська, Одеси, а також Христинівки (через Ладижин, Зятківці), пасажирські поїзди до ст. Одеса, Умань, Черкаси.

На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до

  • Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва,
  • Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
  • Могилева-Подільського (Бар, Митки, Котюжани, Вендичани)

Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Жуківців проходять такі станції та зупинки: Садова. На шляху від Жуківців до Вапнярки — Будьки, Митланівка, Ярошенка, Краснівка, Бушинка, Рахни, Шпиків, Юрківка, Шура, Журавлівка.

Вартість проїзду

  • до Жмеринки 4,5 грн.,
  • до Хмельницького 10,00 грн. (105 км),
  • до Вінниці 6,55 грн. (52 км),
  • до Вапнярки 8,00 грн. (75 км), що не порівняно з іншими видами транспорту.

Також можна здійснювати посадку на пасажирські поїзди на ст. Рахни, Ярошенка, Жмеринка, Вапнярка.

Історія[ред. | ред. код]

Російська імперія

За результатами Всеросійського перепису 1858 року в селі Жуківці нараховувалось 166 ревізьких душ (чоловіків) і 174 жінки. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 628 сторінка 14зв).

У 1859 р власником села був поміщик Семашко Іван Миколайович — Колезький Секретар Вінницької Повітового Комітету по продажу гарячих напоїв. Йому належало в цей час 165 ревізьких душ. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 232 сторінка 26зв).

У 1863 р. в селі Жуківці Семашко мав у власності вже 173 ревізькі души. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-206 Опис 1 Справа 4 сторінка 108).

У 1890 р. в наявності в Жуківцях було 250 чоловіків і 245 жінок. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-200 Опис 1 Справа 628 сторінка 14зв).

За результатами Всеросійського перепису 1897 р. населення Жуковець складало 333 чоловіки та 340 жінок, разом 673 людини. (Джерело — ДАВіО Ф-Д-255 Опис 1 Справа 11 сторінка 94).

Сталінські чистки[ред. | ред. код]

У кінці 30-х років XX століття в с. Жуківці Сталінським комуністичним режимом проводились репресії. Документальне підтвердження про це нам дає справа № 1978[1] Вінницького Обласного Управління НКВС, під час розгляду якої були засудженні три мешканця села Жуківці: Кузьмін Омельян Тимофійович (1897—1938), Лисаков Єрміл Іванович[2] (1895—1938) та Дєнісов Міна Григорович (1904—1938).

У с. Жуківці в 1935 р. закрили церкву. Людям не було де проводити релігійні обряди (хрещення, вінчання, похорони тощо).

У 1936 р. колишній дяк старовірської церкви Кузьмін Є. Т. збирав гроші на відкриття церкви в Жуківцях та 4 рази з односельцями ходив до Жмеринки та писав заяву з клопотанням про відкриття Церкви релігійної громади в Жуківцях. Але їм було відмовлено.

Коли біля закритої церкви зібралось 30-40 віруючих, було вирішено пити до Жуківецької сільради з вимогою відкрити церкву. Але тодішній голова сільради, який одночасно був ще й голова Жуківецького колгоспу ім. Кірова Трєпко Андрій Микитович (1903 р.н.), у поновленні богослужінь у церкві відмовив. У відповідь на це Кузьмин Є. Т. почав посилатись на статтю 124 нової «сталінської» конституції, де було сказано, що держава відокремлена від церкви.

[[|міні| Справа N1978, яка свідчить про репресії щодо трьох мешканців села Жуківці в 1937 р. ]] І ось вже 14 серпня 1937 р. тодішній голова Жуківецької сільради Трєпко Андрій Микитович дає свої вкрай негативні свідчення[3] [4] проти односельців у справі № 1978 Вінницького обласного управління НКВС.

У той час віруючі люди, залишившись без можливості ходити до церкви, почали таємно збиратись по ночах в помешканнях Лисакова Є. І., Дєнісова М. Г., Кузьміна Є. Т. і Тимофїїва С., де проводили релігійні обряди (хрещення, вінчання тощо). Дяк Кузьмін збирав гроші, щоб відправити ходаків до Києва та Москви, щоб вже там подавати клопотання про відкриття церкви в с. Жуківці. 

Але НКВС про ці зібрання та наміри стало відомо через свою агентуру, свідчення яких також є у справі.

Наприклад, на зібрання ходила мама тодішнього бухгалтера колгоспу Викулова Савви Нестеровича, свідчення[5][6][7] якого від 14 серпня 1937 року проти своїх односельців ви можете прочитати самі. В справі є свідчення і помічника бухгалтера (рахівника) колгоспу Сероіжко Павла Лукіча[8][9] та декількох інших.

Арешт відбувся 28 серпня 1937 р. Трійка Управління НКВС по Вінницькій області після 1 місяця «допитів» визнала винними 4 жовтня 1937 р. Кузьміна Омельяна Тимофійовича, Лисакова Єрміла Івановича і Денісова Міну Григоровича в контрреволюційній діяльності та присудила по 10 років трудових таборів (ГУЛАГу) кожному.

Всі троє вони загинули в таборах праці, не пробувши там і року.

Дяк Кузьмін Омельян Тимофійович загинув в Ухтпечтаборі (Комі АРСР) 13.03.1938 р., не провівши там і півроку. Лисаков Єрміл Іванович загинув 4.09.1938 р. Він не витримав і року в самому суворому трудовому таборі СРСР — в Усть-Вимському таборі НКВС СРСР (Комі АРСР). Дєнісов Міна Григорович загинув 3.08.1938 р. в Комі АРСР, також не провівши в таборі і року. 

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 16.01.1989 р. всіх трьох засуджених було реабілітовано. 

Такі події відбувались в с. Жуківці Жмеринського району Вінницької області в 1935—1937 гг.

Пам'ятник 100 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ВВв

Природа, клімат[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Дело №1978 Винницкого Областного Управления Н.К.В.Д., у ходе которого были осуждены три Жуковчанина: Кузьмин Емельян Тимофеевич (1897-1938 гг), Лысаков Ермил Иванович (1895 - 1938 гг) и Денисов Мина Григорьевич (1904 - 1938 гг).. Процитовано 2017-10-27. 
  2. Лысаков Ермил Иванович - Wikimedia Commons. Процитовано 2017-10-27. 
  3. Zeus639 (2017-10-25). Русский: (стр 1 из 2) Показания "свидетеля" Трепко Андрея Никитовича (1903 г.р.), Председателя сельсовета и одновременно Председателя колхоза им. Кирова органам НКВД от 14 августа 1937 г.. Процитовано 2017-10-27. 
  4. Zeus639 (2017-10-25). Русский: "Показания свидетеля" Председателя сельсовета Трепко Андрея Никитовича (1903 г.р.) органам НКВД от 14 августа 1937 г., который отказал в открытии церкви (страница 2 из 2). Процитовано 2017-10-27. 
  5. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича (стр 1 из 3). Процитовано 2017-10-27. 
  6. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича (стр 2 из 3). Процитовано 2017-10-27. 
  7. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Показания счетовода Колхоза им. Кирова Викулова Саввы Нестеровича стр 3. Процитовано 2017-10-27. 
  8. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Показания Сероижко Павла Лукича - счетовода колхоза им. Кирова в с. Жуковцы Жмеринского р-на Винницкой области против своих односельчан 14 августа 1937 года (страница 1). Процитовано 2017-10-27. 
  9. Zeus639 (2017-10-25). Русский: Показания Сероижко Павла Лукича - счетовода колхоза им. Кирова в с. Жуковцы Жмеринского р-на Винницкой области против своих односельчан 14 августа 1937 года (страница 2). Процитовано 2017-10-27. 

Література[ред. | ред. код]

  • Жу́ківці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.236

Посилання[ред. | ред. код]