Жураковський Геннадій Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геннадій Жураковський
Жураковський Геннадій Євгенович
Народився 4 вересня 1894(1894-09-04)
Москва
Помер 10 березня 1955(1955-03-10) (60 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія СРСР СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Київський університет Святого Володимира
Галузь педагогіка
Звання професор (1940)
Ступінь доктор педагогічних наук (1940)
Батько Євген Петрович Жураковський

Геннадій Євгенович Жураковський (рос. Геннадий Евгеньевич Жураковский; нар. 23 серпня (4 вересня) 1894(18940904), Москва — пом.10 березня 1955, там само) — російський педагог, науковець, доктор педагогічних наук (1940), професор (1940), член-кореспондент АПН РРФСР (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Геннадій Жураковський народився 1894 року в Москві в родині інтелігентів[1]: його батько, Євген Петрович Жураковський, був педагогом, мати, Ольга Василівна Жураковська, брала участь у радикальному русі «шістдесятників», а молодший брат Анатолій став відомим священиком, духовним письменником, громадським діячем та ідеологом Істинно-Православної Церкви у Києві. Спочатку сім'я проживала в Москві, потім переїхала до Тифліса. У 1911 році разом з родиною переїздить до Києва[2].

Навчався Геннадій Жураковський на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира, який закінчив 1919 року.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність Геннадій Жураковський почав у 24–річному віці у Києві: з 1918 по 1920 роки працював керівником відділу дитячих будинків Губернського відділу соціального виховання. У 1919 році був призначений завідувачем дитячого будинку. Із 1924 року перейшов на викладацьку діяльність у деяких закладах вищої освіти Києва.

1934 року переїхав до Москви: спочатку, з 1935 по 1937 роки, працював у Центральному будинку художнього виховання дітей та Центральному НДІ педагогіки. Потім перейшов нову на викладацьку діяльність — до Московського обласного педагогічного інституту. У 1940 році захистив докторську дисертацію та одержав вчене звання професора.

Із початком німецько–радянської війни у 1941 році перейшов до Московського педагогічного інституту. 1945 року почав працювати завідувачем відділу зарубіжної педагогіки НДІ теорії та історії педагогіки. Крім того, в цей час продовжував працювати викладачем Московського педагогічного інституту. 1948 року повернувся до Московського обласного педагогічного інституту, де працював до 1954 року.

Помер 1955 року на 61–у році життя у Москві.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Геннадій Жураковський вивчав історію педагогіки, зокрема античності, середньовіччя та Відродження, проблеми селянської освіти другої половини XVIII ст., суспільно-педагогічний рух 60-х рр. XIX ст. у Російській імперії, наукову спадщину Антона Макаренка, Миколи Пирогова.

Готував до видання 3-томну працю. Було опубліковано лише першу частину — «Очерки по истории педагогики в связи с историей классовой борьбы» у 1926 році.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Некоторые вопросы преподавания истории педагогики // Сов. педагогика. 1943. № 11–12;
  • О развитии истории педагогики как науки и учебного предмета // Сов. педагогика. 1948. № 5;
  • Педагогические идеи А. С. Макаренко. Москва, 1963;
  • Очерки по истории античной педагогики. Москва, 1963;
  • Из истории просвещения в дореволюционной России: Очерки. Москва, 1978.

Література[ред. | ред. код]

  • Бершадская Д. С. Г. Е. Жураковский // Сов. педагогика. 1975. № 2;
  • Копиленко Н. Біля витоків педагогіки. Славні імена: Г. Є. Жураковський // Рад. освіта. 1987, 20 жовт.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Монахиня Магдалина (Глаголева-Пальян) Жураковский Анатолий, священник Архівовано серпень 20, 2016 на сайті Wayback Machine.
  2. ієрей Анатолій Жураковський