Забіла Пармен Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пармен Забіла
Zabello, Parmen Petrovich.jpg
Народився 9 серпня 1830(1830-08-09)
Монастирище
Помер 25 лютого 1917(1917-02-25) (86 років)
Лозанна
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність скульптор
Alma mater Перша київська гімназія
Конфесія православ'я
Рід Забіли
Батько Петро Забіла
Герб

Забіла Пармен Петрович (9 серпня 1830, Монастирище — 25 лютого 1917, Лозанна) — український скульптор, академік Імператорської Санкт-Петербурзької академії мистецтв.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з українського шляхетського роду Забіл. Народився 9 серпня 1830 року у містечку Монастирище Ніжинського повіту Чернігівської губернії (тепер село Ічнянського району Чернігівської області).

У 1840—1850 роках навчався в Німецькому училищі Святого Петра («Петрішуле»), у 1850—1857 роках — у 1-й Київській гімназії та Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1854—1862 роках. Продовжував навчання в Італії (Рим, Флоренція). Після повернення до Російської імперії жив і працював у Санкт-Петербурзі. З 1869 року — академік Імператорської академії мистецтв. Після того, як важко захворів, Пармен Забіла перебрався за кордон, де він мешкав до самої смерті у 1917 році у Лозанні (Швейцарія).

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у жанрах скульптурного портрета і монументальної скульптури. Основні твори: погруддя Т. Шевченка (1869, 1872 роки), М. Ге (1873 рік), І. Тургенєва, М. Некрасова (обидва — 1878 рік), В. Боровиковського, М. Салтикова-Щедріна (обидва — 1879 рік). Підготував проекти пам'ятників О. Герцену в Ніцці, Франція (1872 рік), О. Пушкіну в Москві (1873 рік), М. Гоголю в Ніжині (1881 рік), М. Ломоносову в Санкт-Петербурзі (1892 рік) та ін.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]