Заведій Павло Харитонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заведій Павло Харитонович
Народився 8 (21) березня 1902
Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська СРР
 СРСР
Діяльність залізничник, державний діяч, політик
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія ВКП(б)
Автограф

Павло́ Харито́нович Заведі́й (8 (21) березня 1902, Полтава, Полтавська губернія, Російська імперія — невідомо) — український раднський діяч, залізничник. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 (21) березня 1902(19020321) року в багатодітній родині залізничника в місті Полтава, тепер Полтавська область, Україна. Закінчив три класи залізничної школи та один клас ремесленого училища на станції Панютине. Почав працювали на залізниці на станції Кременчук з 1916 року після смерті батька. У 1920-х закінчив курси паровозних машиністів, працював машиністом в депо станції Кременчук.

26 червня 1938 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Кременчуцькій другій виборчій окрузі № 175 Полтавської області. Того ж року — слухач курсів командного складу ЦТК НКПС СРСР, Москва.

Член ВКП(б) з 1940 року.

Під час Великої Вітчизняної війни — в евакуації в містах Бєлгороді, Чкалові, Ташкенті. У вересні 1943 року повернувся на Україну, машиніст на залізничних станціях у Харкові та Ромнах. З лютого 1944 року — інспектор спеціального запасу НКПС 6-го відділення паровозного господарства станції Кременчук.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Заведій Павло Харитонович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 244–246зв.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 48.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.