Заколот на «Сторожовому»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Заколот на «Сторожовому» — збройне повстання групи радянських військових моряків на сторожовому кораблі проекту 1135 ВМФ СРСР «Сторожовий»[ru] у 1975 р. Ватажком повстання став замполіт корабля, капітан 3-го рангу Валерій Саблін[ru].

Обставини[ред. | ред. код]

Увечері 8 листопада 1975 м. Саблін замкнув в акустичному відсіку командира корабля Потульного і захопив керівництво «Сторожовим». Отримавши підтримку частини офіцерів і мічманів, після демонстрації кінофільму «Броненосец Потьомкін» Саблін проголосив про свої наміри: на знак протесту проти "відходу партії й уряду від Ленінських положень в будівництві соціалізму" доставити корабель з бази у Ризі до Ленінграду, де мав намір пришвартувати його поруч із символом жовтневого перевороту крейсером Аврора і виступити по Центральному телебаченню з викладом своїх поглядів. Членам команди, які не бажали брати участі у заколоті, було запропоновано зачинитися в каютах. Однак один з мічманів зумів по канату втекти на розташований поруч підводний човен і повідомити про бунт; на самому кораблі один з молодших офіцерів також передав по радіо сигнал тривоги.

«Сторожовий» узяв курс на вихід з Ризької затоки. Саблін повідомив військовому і партійному керівництву країни: "Наші дії носять виключно політичний характер і не є зрадою Батьківщині. Батьківщину зрадили всі ті, хто протистоять нам". Однак флотське командування побоювалося, що насправді корабель піде до Швеції і почало масштабну операцію з його перехоплення. Оскільки низка морських екіпажів кораблів перехвату відмовилися відкривати вогонь по співвітчизникам, вночі був піднятий по бойовій тривозі бомбардувальний авіаційний полк. Після декількох бомбових ударів поруч з «Сторожовим» члени екіпажу, втративши надію на успіх повстання, звільнили командира, який прострелив Сабліну коліно і знов узяв командування кораблем.

Наслідки[ред. | ред. код]

За рішенням трибуналу Саблін був звинувачений в зраді Батьківщині і 3 серпня 1976 р. розстріляний. Інший активний учасник заколоту, 26-річний матрос Олександр Шєїн був засуджений до 8 років позбавлення волі. У відношенні ще 6 офіцерів і 11 мічманів були порушені кримінальні справи, проте вони були виправдані, хоча багато хто з них отримали догани та пониження по службовій та партійній лініям. Екіпаж «Сторожового» був розформований.

Посилання[ред. | ред. код]