Закони Фіка

Зако́ни Фі́ка (англ. Fick's laws) описують дифузію і можуть бути використані знаходження коефіцієнта дифузії D. Закони були отримані німецьким фізиком Адольфом Фіком у 1855 році.

Перший закон Фіка

В системі з градієнтом концентрації речовини dC/dx в напрямку х дифузійний потік J визначається першим законом Фіка:

$J=- D\frac{dC}{dx}$,

де D — коефіцієнт дифузії (знак «-» вказує на напрямок потоку від більших концентрацій до менших).

У разі градієнту концентрації не лише в напрямку х, треба використовувати загальнішу формулу:

$\mathbf{J}=- DC\nabla \mu$,

де $\mu$ — хімічний потенціал.

Другий закон Фіка

В системі з градієнтом концентрацій речовини dC/dx в напрямку х швидкість зміни концентрації речовини в даній точці, зумовлена дифузією, визначається другим законом Фіка:

$\frac{dC}{dt} = D \frac{d^2 C}{dx^2}$,

де t — час.

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.