Квасівський замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Квасівський замок

48°11′11″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028Координати: 48°11′11″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028
Тип споруда і замок
Статус спадщини пам'ятка архітектури національного значення України
Країна  Україна
Розташування Закарпатська область
Берегівський район
с. Квасово
Архітектурний стиль романський
Стан руїни
Квасівський замок. Карта розташування: Україна
Квасівський замок
Квасівський замок (Україна)
Мапа

CMNS: Квасівський замок у Вікісховищі

Ква́сівський за́мок — феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з Мармароша в Задунав'я, та контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області, на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення (№ 1113), він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.

Історія замку[ред. | ред. код]

8 травня 1390 р. угорський король Сигізмунд дарує замок Яношу Нодьмігалі, після смерті якого замок за рішенням суду відійшов спочатку до роду Якчі, а поті до роду Баторі.

В 1540 р. Єлизавета Екчі продає замок Павлу та Льордю Мотузнаї, який вони продають хустському каштеляну Кріштофу Каваші. Повернули родовий замок у 1546 році. Наприкінці 1550-х років солдати замку почали грабувати довколишні села.

Угорський дворянський сейм у Пожоні 1563 р. постановив дослідити доцільність утримання замку, якщо буде доведено значимість - тоді навести лад у гарнізоні, якщо ні - то зруйнувати замок. У 1564 році війська Лазара Швенді зруйнували замок.

У 1600 р. селом і руїнами замку володіли Гедеон і Жигмонд Мотузнаї. Після їхньої смерті князь Габор Бетлен в 1623 р. передав село із замком Петеру Редеї, а в 1627 р. господарем руїн став Давид Шикован-Біловарі.

Опис Бейла Лукача у 1889 р: Перший поверх зберігся повністю, у вікнах металеві ґрати, дах вкритий ґонтом, був і колодязь з висіченою датою «1794».

Будова[ред. | ред. код]

Площа замку 450 кв.м.

Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах.

Замок - це невелике трикутне в плані укріплення — замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею (діаметром 9 м, товщина стін до 2 м) у південному куті. Довкола був рів - глибиною 4 мУ східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. У центральній частині крім криниці виявлено - боковий хід до замку. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.

Фрагмент руїн Квасівського замку
Фрагмент руїн Квасівського замку

Література[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]