Заповідність (пасивна охорона природи). Теорія і практика (книга)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика»
Автор Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю.
Країна Україна
Мова російська
Жанр наукова література
Видавництво Логос
Видано 2015
Сторінок 112
ISBN 978-966-

Борейко В. Є., Бриніх В. О., Парнікоза І. Ю. Заповідність (пасивна охорона природи). Теорія і практика. — К.: Логос, 2015. — 112 с. — (Серія «Охорона дикої природи». — Вип. 73)

Книга присвячена теорії і практиці заповідності (пасивної охорони природи). Розповідається про історію створення концепції заповідності, невідповідності українського природоохоронного законодавства завданням заповідників, даються пропозиції щодо посилення заповідного режиму у заповідниках, заповідних зонах біосферних заповідників, національних парків, регіональних ландшафтних парків.

Зміст[ред. | ред. код]

Вступ
1. Від ідеї абсолютної заповідності до концепції заповідності

1.1. Виникнення ідеї абсолютної заповідності
1.2. Реалізація ідеї абсолютної заповідності до початку 1930-х рр.
1.3. Як розправилися з ідеєю абсолютної заповідності
1.4. Створення концепції заповідності

2. Концепція заповідності (пасивної охорони природи)

2.1. Поняття абсолютної заповідності
2.2. Ідея абсолютної заповідності як вищий екоетичний імператив
2.3. Що таке заповідники?
2.4. Призначення природних заповідників
2.5. Принципи заповідності
2.6. Мета і завдання концепції заповідності

3. Екологічна значущість режиму заповідності (пасивної охорони природи)
4. Концепція заповідності і естетика дикої природи
5. Концепція заповідності і свобода дикої природи

5.1. Що таке дика природа?
5.2. Що таке свобода для дикої природи?
5.3. Навіщо потрібна свобода дикій природі?
5.4. Філософія свободи в концепції заповідності
5.5. Рух за свободу дикої природи

6. Невідповідність українського природоохоронного законодавства концепції заповідності
7. Аналіз останніх «антизаповідних» поправок у російське законодавство
8. Пропозиції до Програми розвитку українських природних заповідників згідно концепції заповідності
9. Індикатори етичності роботи заповідників
10. Боротьба за заповідність в українських заповідниках і заповідних зонах. Компанія «Йдемо до Європи — будуємо заповідність»
11. Ретроспективний аналіз юридичного забезпечення заповідності в Положеннях про українські заповідники
12. Необхідні зміни до Закону «Про природно-заповідний фонд України» і інші закони з метою посилення заповідного режиму
13. Найбільш поширені види порушень заповідного режиму

13.1. Екскурсії в заповідниках
13.2. Санітарні рубки в заповідниках
13.3. Сінокосіння в заповідниках
13.4. Знищення фауни і флори в заповідниках і національних парках заради науки

14. Про створення ефективного механізму видачі дозволів на проведення заходів регуляцій в заповідниках
15. Поширення концепції заповідності на інші, окрім природних заповідників, природні території, що охороняються

15.1. Короткий огляд сучасного стану заповідності в інших, окрім природних заповідників, категоріях ООПТ (особливо охоронювані природні території)
15.2. Юридичні заходи по посиленню заповідного режиму в інших, окрім природних заповідників, категоріях ООПТ
15.3. Організаційні заходи по посиленню заповідного режиму в інших, окрім природних заповідників, категоріях ООПТ

16. Позитивний досвід впливу заповідності на охорону біорізноманіття
17. Відповідність вітчизняної категорії «природний заповідник» категорії територій МСОП, що охороняються, як міжнародне визнання ідеї абсолютної заповідності
18. Індикатори ефективності і результативності охорони видів і їх жител в ООПТ
19. Порівняльний аналіз рубок лісу, а також здійснення в цілому заповідного і охоронного режиму в польських, російських і українських національних природних парках, заповідниках і інших об'єктах ПЗФ

Додаток 1. Маніфест прибічників ідеї абсолютної заповідності: Повернемо заповідникам заповідність!

Додаток 2. Етичний кодекс діячів заповідної справи (проект)

Додаток 3. Проект Положення про Громадську комісію з розгляду клопотань (заявок) на спеціальне використання природних ресурсів в заповідниках України

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Борейко В. Е. Заповедники, заповедность и живородящий хаос. — К.: КЭКЦ, 2010. — 48 с.
  • Борейко В. Е., Бриних В. А. О концепции заповедности // В кн.: Сохранение биоразнообразия Камчатки и прилегающих морей. Тез. докл. 15-й междунар. науч. конф., посвящ. 80-летию со дня основания Кроноцкого гос. Природ. Биосфер. заповедника. — Петропавловск-Камчатский, 2014. — С. 122–125.
  • Борейко В. Е., Бриних В. А., Парникоза И. Ю. Заповедность (пассивная охрана природы). Теория и практика. — К.: КЭКЦ, 2015. — 112 с. http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2015/06/int_zapovednost_2015.pdf [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Бриних В. А. Дискуссия об абсолютной заповедности // Заповедная рассылка. — 2013, май.
  • Категории охраняемых территорий Международного Союза охраны природы: www. baikalfund.ru/library/international/index. wbp?doc_id=of5fff95-63f3-4ff8-be42-b47203bf774f
  • Костюшин В. А. Воздействие рекреации на живую природу. — К.: НЭЦУ, 1997. — 42 с.
  • Краснитский А. Лесохозяйственные тенденции в заповедниках // Охота и охот. х-во. — 1974. — № 11. — С. 26-27.
  • Краснитский А. М., Дыренков С. А. О необходимости разделения двух функций заповедных территорий // Тез. докл. VI Делегат. съезда ВБО. — Л.: Наука, 1978. — С. 20.
  • Краснитский А. М. Проблемы заповедного дела. М.: Лесн. пром-сть, 1983. — 190 с.
  • Соколов В. Е., Филонов К. П., Нухимовская Ю. Д., Шадрина Г. Д. Экология заповедных территорий. — М.: Янус, 1997.
  • Соловьев Д. К. Типы организаций, способствующих охране природы // Охота и охрана природы. / сост. Ф. Р. Штильмарк. — М.: ЦНИЛ Главохоты РСФСР, 1992. — С. 76-111.
  • Уинер Д. Р. Подводные камни концепции эталона: маленький заповедник поднимает большие вопросы // Степ. бюлл. — 2001. — № 10.
  • Штильмарк Ф. Р. Заповедники и заказники. — М.: Физкультура и спорт, 1984. — 144 с.
  • Штильмарк Ф. Р. Идея абсолютной заповедности. — К.-М.: КЭКЦ. УОДП, 2005. — 116 с.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]