Заржицька Еліна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Еліна Заржицька
Zarzhytska.jpg
Народилася 27 листопада 1960(1960-11-27) (56 років)
Дніпропетровськ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Проживання Україна Україна, Дніпро
Відома письменниця, журналістка
Alma mater Національний гірничий університет України

Еліна Іванівна Заржицька (нар. 27 листопада 1960 у Дніпропетровську) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України.

Освіта[ред.ред. код]

Здобула освіту в Національному гірничому університеті України, Дніпропетровському обласному інституті патентознавства, Дніпропетровський університет ім. А. Нобіля.

Творчість[ред.ред. код]

Пише українською і російською мовами. Жанри — казки, пригодницькі та історичні повісті для дітей молодшого, шкільного молодшого та шкільного середнього віку.

Автор книг:

  • «Приключения розового динозаврика и его друзей» (2001, Дніпропетровськ),
  • «Три сходинки голодомору» (2009, Дніпропетровськ),
  • «Як черепаха Наталка до школи збиралася» (2011, Дніпропетровськ),
  • Великий Луг над Дніпром: казки і легенди / Е. І. Заржицька. — Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. — 160 с. + 24 іл.
  • Китенок Тим и Капитан Хвастулькин-Болтайло (2014, Канада),
  • Мир, в котором ты живешь (2015, Россия).
  • Черепаха Таша собирает друзей (2015, Россия)
  • Главное правило любви (2015, Россия)
  • Китеня Тимко (частина 1) / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2015. — 64 с. (Серія «Читаю сам»),
  • Китеня Тимко (частина 2) / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2015. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Китеня Тимко і кальмар Архітеутис / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2015. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Китеня Тимко. Подорож до Австралії / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2016. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Китеня Тимко та Морська Зірочка / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2016. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Китеня Тимко. Останній бій / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2016. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Як козак у морського царя служив / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2016. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Легенди про козаків / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2016. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Заєць та чарівний барабан / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2017. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).
  • Про маленького метелика / Еліна Заржицька. — Харків: «Юнісофт», 2017. — 64 с. (Серія «Читаю сам»).

Співавтор збірників «Книжкова веселка: Дитячі письменники рідного краю» (2009, Дніпропетровськ), «Друзі незрадливі» (2014, Львів), «Рудик» (2015, Львів), книг «Сяєво жар-птиці: Антологія літератури для дітей та юнацтва Придніпров'я» (2009, 2012, Дніпропетровськ), альманахів «З душі та серця» (2011, Дніпропетровськ), «Скіфія-2012-Літо» (2012, Канів), «Скіфія-2012-Осінь» (2012, Канів), «Скіфія-2012-Зима» (2012, Канів), «Форум» (2012, Дніпропетровськ), «Антологія сучасної новелістики та лірики України» (2013, Канів), Софія" (2014, Хмельницький), «Сонячні вітрила» (2014, Одеса), "Друзі незрадливі" (2014, Львів), білорусько-українському альманаху «Справа» (2015, Мінськ), "Рудик" (2015, Львів), "Степова Еллада" (2017, Дніпро), Теплі родинні історії (2017, Київ).

Твори опубліковані в журналах «Бористен» (Дніпропетровськ), «Дядя Федор и другие» (Дніпропетровськ), «Свічадо» (Дніпропетровськ), «Саксагань» (Кривий Ріг), «Склянка Часу*Zeitglas» (Канів), «Жирафа Рафа» (Київ), «Всесвітня література в сучасній школі» (Київ), «Мамине сонечко» (Київ), «Світ дитини» (Львів), "Ахбюр" (Вірменія).

Автор і керівник проекту "Аудіокнига «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам»" (2012, Дніпропетровськ) разом із Наталією Дев'ятко та Фіделем Сухонсом. Співавтор аудіокниги “Письменники Дніпропетровщини – шкільним бібліотекам” (2012, Дніпропетровськ).

Автор проекту, укладач та співавтор екологічної читанки «Наш кращий друг — природа» (2013, Дніпропетровськ).

За мотивами казок Еліни Заржицької створено мультфільми «Як черепаха Наталка до школи збиралася» (у 4-х серіях), «Про ліниву ворону», "Як вуж намагався гадюкою стати".

За її лібрето композитор Валентина Фалькова написала і здійснила постановку музичної вистави «Пригоди Морського Коника» для авторського дитячого музичного театру «Надежда» при ДДМШ № 3 і Будинку вчених м. Дніпропетровська (2007, 2009).

Казки Е. Заржицької перекладені російською та вірменською іноземними мовами.

Громадська діяльність[ред.ред. код]

Член журі Міжнародноих фестивалів дитячого мистецтва «Чарівна книжка»,Корнійчуковського фестивалю дитячої літератури, Всеукраїнської літературної премії ім. Олександри Кравченко (Девіль), Всеукраїнського конкурсу творчої молоді «Літературна надія Дніпра 2013», «Чарівне місто над Дніпром», обласного літературного конкурсу «Молода муза» тощо.

Керівник секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО Національної спілки письменників України.

Упорядник 12 збірників прози для дітей та дорослих. Автор 17 статей з питань літератури в періодиці та літературно-художніх збірниках, понад 25 інтервʼю з письменниками та діячами культури.

Автор і керівник проекту "Аудіокнига «Письменники Дніпропетровщини — шкільним бібліотекам» (2012) разом із Наталією Дев'ятко і Фіделем Сухоносом. Редактор-упорядник електронної книги — збірника творів дніпропетровських письменників — екологічної читанки для дітей «Наш кращий друг — природа» (2013).

Член Національної спілки журналістів України (1999), Національної спілки письменників України (квітень 2014).[1]

Автор проекту, укладач та співавтор електронних збірників казок «Подарунки від святого Миколая» (2014, 2017 Київ), «Новорічна казка» (2014, 2017, Київ), «Різдвяна казка» (2014, 2017. Київ), "Відлуння любові: жінки" (2017, Київ). "Відлуння любові: чоловіки" (2017, Київ).

Член міжнародної громадської організації «Міжнародної літературно-мистецької Академії України» (2015).

Член редколегії Міжнародного літературного альманаху "Палисадник".

У складі делегації дитячих письменників брала участь у Всеукраїнському літературному фестивалі "Читаємо українською" (липень 2017, Артек-Буковель).

Відзнаки[ред.ред. код]

  • Переможець міжрегіонального конкурсу «Письменники-малюкам» (1997, Одеса),
  • Нагороджена особливою відзнакою Журі Третього Всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп'єси «Відродимо забутий жанр» (2010, Київ).
  • Лауреат Дніпропетровського міського конкурсу-фестивалю молодіжних та дитячих театрів «Новорічна феєрія» (2009, як автор лібрето «Пригоди Морського Коника»).
  • Лауреат літературної премії ім. Олеся Гончара Всеукраїнського щомісячника «Бористен» (2010, Дніпропетровськ).
  • Дипломант Всеукраїнського конкурсу «Коронація слова» за роман для дітей «Китеня Тимко і Капітан Теревенько» (2011, Київ),
  • Дипломант міського конкурсу «Сузір'я муз Дніпропетровська» у номінації «Найкращий мистецький твір для дітей» (2012, Дніпропетровськ).
  • Посіла ІІІ місце у Міжнародному конкурсі оповідань від журналу «Склянка Часу*Zeitglas» (2012, Канів),
  • переможець Всеукраїнського конкурсу «Люби ближнього свого — як самого себе» відеопроекту «З любов'ю до дітей» (2012).
  • Дипломант регіонального конкурсу «Композитори — дітям і юнацтву» (2007, її вірш «Ми збираємо гриби» покладено на музику членом Асоціації композиторів Дніпропетровського відділення Національної Всеукраїнської музичної спілки Оленою Швець-Васіною).
  • Посіла І місце у номінації «Новелістика» у Всеукраїнському літературному конкурсі ім. Леся Мартовича (2014, Жовква).
  • Володар гран-прі міського літературного конкурсу «Дніпропетровськ — казкове місто» (2014, Дніпропетровськ).
  • Лауреат міжнародної Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша за 2015 рік.
  • Отримала ІІ премію в номінації «Проза для дітей старшого віку та юнацтва» ІІІ Міжнародного конкурсу на найкращий твір для дітей «Корнійчуковська премія» (2015, Одеса).
  • Дипломант Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя "Тріумф" (2016, Чернігів).
  • Лауреат премії ім. В. Підмогильного (для прозаїків) (2016, Дніпро).
  • Лауреат Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди за 2017 рік.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]