Очікує на перевірку

Заріччя (Хустський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Заріччя (Іршавський район))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карта села Заріччя (1782-1787 р.)
село Заріччя
Герб
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Громада Зарічанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA21120110010034965
Основні дані
Засноване в 1242 році
Населення 3939 чол.
Площа 4,430 км²
Густота населення 0,89 осіб/км²
Поштовий індекс 90123
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°16′46″ пн. ш. 22°59′27″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Іршавка
Відстань до
обласного центру
78 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція 36 км від міста Мукачева
Місцева влада
Адреса ради 90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна
Сільський голова Марина Іванівна Васько
Карта
Заріччя. Карта розташування: Україна
Заріччя
Заріччя
Заріччя. Карта розташування: Закарпатська область
Заріччя
Заріччя
Мапа
Мапа

CMNS: Заріччя у Вікісховищі

Заріччя — село в Зарічанській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України.

Основний промисел і заняття людей в селі — вирощування овочів у теплицях. Селяни возять свою продукцію у різні географічні райони України для реалізації. У селі є відділення Нової Пошти (вул. Мічуріна 92а) та Укрпошти.

Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів. Село було колись власністю родин Gacslyai.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Іршавки за 6 км від райцентру. Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів.

Рельєф місцевості рівнинний з незначним перепадом висот. Прилегла до села територія є заплавами рік Іршавки і Боржави, які є найбільшими цієї частини району. Село примикає до автомобільної дороги державного значення Куровичі — Мукачево. Ця дорога розмежовує село Заріччя з селом Сільце, яке до 2000-го року адміністративно входило до складу Зарічанської сільської ради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3219 осіб, з яких 1595 чоловіків та 1624 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3939 осіб.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,95 %
російська 0,05 %

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Село Заріччя має порівняно добре розвинуту інфраструктуру соціальних закладів — дитячий садок, Загальноосвітню школу, будинок культури, бібліотеку. В селі побудовано храми та молитовні будинки різних релігійних громад, які вирізняються своєрідною архітектурою. Нові житлові квартали села Заріччя забудовуються сучасними житловими будинками, у багатьох випадках, зблокованими з господарськими будівлями. Такі комплекси формування житла є характерними для Заріччя.[4]

Економіка

[ред. | ред. код]

Географічна та кліматична особливості протягом останніх років спрямували мешканців Заріччя, як і інших сусідніх сіл, на інтенсивний розвиток селянських сільськогосподарських господарств, які займаються вирощуванням ранніх овочів. З 1970-х почався розвиток парникового овочівництва в особистих господарствах. Зароблені гроші селяни вкладали у технічне оснащення своїх господарств, тому зараз село має чи не найкращий автопарк — мікробуси, рефрижератори тощо, їхніми послугами користуються фірми з усієї області для здійснення міжнародних перевезень[5].

Підприємства

[ред. | ред. код]

Аграрні

[ред. | ред. код]
  • ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС»[6]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРО-ШПАК»[7]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВІДРАШ»[8]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КАРАСЛАЙ»[9]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КИНІВ ІР»[10]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КІМ»[11]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕНЦІВКА»[12]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «СЕМАК»[13]

Виробництво будівельних матеріалів

[ред. | ред. код]
  • СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОФФЕРТА» [УКРАІНСЬКО-ЧЕСЬКЕ][14]

Виробництво художніх виробів

[ред. | ред. код]
  • СПІЛЬНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРОНО»[15]

Громадські організації та заклади

[ред. | ред. код]
  • АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ[16]
  • ЗАРІЧАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ ІРШАВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • АМБУЛАТОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Релігійне життя

[ред. | ред. код]

Сьогодення

[ред. | ред. код]

В селі зареєстровано наступні релігійні організації:

  • ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ТРОЇЦЬКОЇ)
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
  • САЛВІСЬКЕ ТОВАРИСТВО «БЛАГА ВІСТЬ» ХРИСТИЯНСЬКОГО СОЮЗУ «ДРУЗІ ХРИСТИЯНСЬКИХ МІСІЙ І БЛАГОЧИННОСТІ»
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВІЛЬНИХ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН БАПТИСТІВ ЗАРІЧЧЯ.
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ

Історія

[ред. | ред. код]

Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що тепер зветься Церквильце. Нова дерев'яна збудована 1674 р.. простояла майже сто років і розпалася. 1771 р. почато будівництво нової дерев'яної церкви. 1780—1799 р. будувалася мурована церква, а дерев'яну розібрали і передали в Ділок, де вона простояла до 1903 р. 1881-83 р. збудовано сучасну муровану церкву Святого Духа. 1991 р. збудовано маленьку дерев'яну церкву. 1999 р. поряд виросла мурована Троїцька церква.[17]

Церква св. духа. 1881.

Село згадується в 1242 р. Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що дотепер зветься Церквильце.

У 1751 р. в єпископській візитації йдеться про дерев'яну церкву з вежею, у доброму стані, забезпечену всіма образами, всіма книжками і двома дзвонами, що була збудована в 1674 р., простояла в селі майже сто років і розвалилася. У 1771 р. розпочато будівництво нової дерев'яної церкви Зішестя св. духа недалеко від місця, де стоїть теперішня церква. У 1775 р. церква ще не була готова.

З іншого боку, перша мурована церква, яка згадується в документах 1847 р., датується 1780 p., хоча в 1799 р. вежа церкви ще не була добудована. Дерев'яну церкву розібрали і передали в село Ділок (Заріччя, розповідають, заснували виходці з Ділка та Бабичів), де вона простояла до 1903 р. (у 1905 р. в Ділку збудували муровану церкву).

Кажуть, що над дверима церкви було вирізано назву села «Заріча» і напис: «От востока сонця до запад хвальмо імя Господнє». За іншою версією, дерев'яну церкву було продано в Бабичі.

В Заріччі на місці церкви залишився тесаний камінь, що служив престолом. На камені за о. Георгія Гомичкова в 1904 р. поставлено литий хрест. З часом і мурована церква стала тісною, і селяни власними силами збудували новий великий (площа близько 400 кв. м) мурований храм із двома вежами на головному фасаді. У одній турні було 5 дзвонів, у другій — один великий, куплений Михайлом Васьком. У 1883 р. церкву посвятили.

У 1892 перекрили дахи, в 1912 перекрили турні, позолотили хрести і главки. Іконостас, позолоту та малювання ікон виконали майстри з Мюнхена. З матеріалу старої церкви в 1887 р. було споруджено школу.

З 1948 р. церква була православною, а у 1990 р. її повернуто греко-католикам. У 1977 р. було проведено значний ремонт церкви. У 1982 р. замінено частину п'ятирядного іконостасу. У 1990 р. художник Іван Андрішко поновив малювання в храмі. Того ж року збудували високу муровану дзвіницю. Біля церкви — мурована каплиця з написом на фасаді: «Пойдин А. И. 1818—1890».

За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.

У 1915 р. в Заріччі коло річки Іршавки згоріла дерев'яна каплиця (можливо, церква), що належала монахам-василіянам, а в 1921 р. було збудовано нову дерев'яну каплицю.

Церква св. Трійці. 1999.

Маленьку дерев'яну церкву під двосхилим, вкритим шифером дахом та двоярусну дзвіницю спорудили в 1991 р.

У 1999 р. поряд завершили спорудження великої цегляної церкви. Споруда має чітку центричну композицію форм: нава з вівтарем та притворами творить у плані хрест, на міжхресті чотири арки служать опорою восьмигранній вежі, завершеній витягнутою догори цибулястою банею.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- храм св. духа. 1881

- храм св. Трійці. 1999.

- За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Аналіз складових розвитку с. Заріччя. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  5. Новини Закарпаття. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
  6. [1][недоступне посилання]
  7. [2][недоступне посилання]
  8. [3][недоступне посилання]
  9. [4][недоступне посилання]
  10. [5][недоступне посилання]
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 8 березня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. [6][недоступне посилання]
  13. [7][недоступне посилання]
  14. [8][недоступне посилання]
  15. [9][недоступне посилання]
  16. [10][недоступне посилання]
  17. Іршавщина: фотосвітлини, історія (Неофіційний сайт Іршави та сіл району)[недоступне посилання з вересня 2019]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Кобаль А. І. Заріччя. — Ужгород: Закарпаття, 2004. — 80 с.
  • Горват В. Зарічанські далекобійники//НЗ. — 2007. — 28 липня. — С.1, 18-19;
  • Мацків Я. Благодатне Заріччя// СК. -2008. -№ 14. -С.48.
  • Сергій Федака «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник», 2014 р.

Посилання

[ред. | ред. код]