Заріччя (Іршавський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Заріччя
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Іршавський район
Рада/громада Зарічанська сільська рада
Код КОАТУУ 2121984001
Основні дані
Засноване в 1242 році
Населення 3939 чол.
Площа 4430 км²
Густота населення 0,89 осіб/км²
Поштовий індекс 90123
Телефонний код +380 3144
Географічні дані
Географічні координати 48°16′46″ пн. ш. 22°59′27″ сх. д. / 48.27944° пн. ш. 22.99083° сх. д. / 48.27944; 22.99083Координати: 48°16′46″ пн. ш. 22°59′27″ сх. д. / 48.27944° пн. ш. 22.99083° сх. д. / 48.27944; 22.99083
Середня висота
над рівнем моря
124 м
Водойми р. Іршавка
Відстань до
обласного центру
78 км
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція 36 км від міста Мукачева
Місцева влада
Адреса ради 90123, Закарпатська обл., Іршавський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна[джерело?], тел. 77-2-23
Карта
Заріччя. Карта розташування: Україна
Заріччя
Заріччя
Заріччя. Карта розташування: Закарпатська область
Заріччя
Заріччя
Мапа

Заріччя — село в Україні, в Закарпатській області, Іршавському районі.

Основний промисел і заняття людей в селі — вирощування овочів у теплицях. Селяни возять свою продукцію у різні географічні райони України для реалізації. У селі є відділення Нової Пошти (вул. Мічуріна 92а) та Укрпошти.

Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів. Село було колись власністю родин Gacslyai.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на лівому березі річки Іршавки за 6 км від райцентру. Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів.

Рельєф місцевості рівнинний з незначним перепадом висот. Прилегла до села територія є заплавами рік Іршавки і Боржави, які є найбільшими цієї частини району. Село примикає до автомобільної дороги державного значення Куровичі — Мукачево. Ця дорога розмежовує село Заріччя з селом Сільце, яке до 2000-го року адміністративно входило до складу Зарічанської сільської ради.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Село Заріччя має порівняно добре розвинуту інфраструктуру соціальних закладів — дитячий садок, Загальноосвітню школу, будинок культури, бібліотеку. В селі побудовано храми та молитовні будинки різних релігійних громад, які вирізняються своєрідною архітектурою. Нові житлові квартали села Заріччя забудовуються сучасними житловими будинками, у багатьох випадках, зблокованими з господарськими будівлями. Такі комплекси формування житла є характерними для Заріччя.[1]

Економіка[ред. | ред. код]

Географічна та кліматична особливості на протязі останніх років спрямували мешканців Заріччя, як і інших сусідніх сіл, на інтенсивний розвиток селянських сільськогосподарських господарств, які займаються вирощуванням ранніх овочів. З 1970-х почався розвиток парникового овочівництва в особистих господарствах. Зароблені гроші селяни вкладали у технічне оснащення своїх господарств, тому зараз село має чи не найкращий автопарк — мікробуси, рефрижератори тощо, їхніми послугами користуються фірми з усієї області для здійснення міжнародних перевезень[2].

Підприємства[ред. | ред. код]

Аграрні[ред. | ред. код]

  • ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС»[3]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРО-ШПАК»[4]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВІДРАШ»[5]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КАРАСЛАЙ»[6]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КИНІВ ІР»[7]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КІМ»[8]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕНЦІВКА»[9]
  • ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «СЕМАК»[10]

Виробництво будівельних матеріалів[ред. | ред. код]

  • СПIЛЬНЕ ПIДПРИЄМСТВО «ОФФЕРТА» [УКРАIНСЬКО-ЧЕСЬКЕ][11]

Виробництво художніх виробів[ред. | ред. код]

  • СПIЛЬНЕ МАЛЕ ПIДПРИЄМСТВО «ГРОНО»[12]

Громадські організації та заклади[ред. | ред. код]

  • АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ[13]
  • ЗАРІЧАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ ІРШАВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • АМБУЛАТОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Релігійне життя[ред. | ред. код]

Сьогодення[ред. | ред. код]

В селі зареєстровано наступні релігійні організації:

  • ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ТРОЇЦЬКОЇ)
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
  • САЛВІСЬКЕ ТОВАРИСТВО «БЛАГА ВІСТЬ» ХРИСТИЯНСЬКОГО СОЮЗУ «ДРУЗІ ХРИСТИЯНСЬКИХ МІСІЙ І БЛАГОЧИННОСТІ»
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА (ПОМІСНОЇ ЦЕРКВИ) ВІЛЬНИХ САЛВІШТЮВ ЗАРІЧЧЯ
  • РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ

Історія[ред. | ред. код]

Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що тепер зветься Церквильце. Нова дерев'яна збудована 1674 р.. простояла майже сто років і розпалася. 1771 р. почато будівництво нової дерев'яної церкви. 1780—1799 р. будувалася мурована церква, а дерев'яну розібрали і передали в Ділок, де вона простояла до 1903 р. 1881-83 р. збудовано сучасну муровану церкву Святого Духа. 1991 р. збудовано маленьку дерев'яну церкву. 1999 р. поряд виросла мурована Троїцька церква.[14]

Церква св. духа. 1881.

Село згадується в 1242 р. Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що дотепер зветься Церквильце.

У 1751 р. в єпископській візитації йдеться про дерев'яну церкву з вежею, в доброму стані, забезпечену всіма образами, всіма книжками і двома дзвонами, що була збудована в 1674 р., простояла в селі майже сто років і розвалилася. У 1771 р. розпочато будівництво нової дерев'яної церкви Зішестя св. духа недалеко від місця, де стоїть теперішня церква. У 1775 р. церква ще не була готова.

З іншого боку, перша мурована церква, яка згадується в документах 1847 р., датується 1780 p., хоча в 1799 р. вежа церкви ще не була добудована. Дерев'яну церкву розібрали і передали в село Ділок (Заріччя, розповідають, заснували виходці з Ділка та Бабичів), де вона простояла до 1903 р. (у 1905 р. в Ділку збудували муровану церкву).

Кажуть, що над дверима церкви було вирізано назву села «Заріча» і напис: «От востока сонця до запад хвальмо імя Господнє». За іншою версією, дерев'яну церкву було продано в Бабичі.

В Заріччі на місці церкви залишився тесаний камінь, що служив престолом. На камені за о. Георгія Гомичкова в 1904 р. поставлено литий хрест. З часом і мурована церква стала тісною, і селяни власними силами збудували новий великий (площа близько 400 кв. м) мурований храм із двома вежами на головному фасаді. У одній турні було 5 дзвонів, у другій — один великий, куплений Михайлом Васьком. У 1883 р. церкву посвятили.

У 1892 перекрили дахи, в 1912 перекрили турні, позолотили хрести і главки. Іконостас, позолоту та малювання ікон виконали майстри з Мюнхена. З матеріалу старої церкви в 1887 р. було споруджено школу.

З 1948 р. церква була православною, а у 1990 р. її повернуто греко-католикам. У 1977 р. було проведено значний ремонт церкви. У 1982 р. замінено частину п'ятирядного іконостасу. У 1990 р. художник Іван Андрішко поновив малювання в храмі. Того ж року збудували високу муровану дзвіницю. Біля церкви — мурована каплиця з написом на фасаді: «Пойдин А. И. 1818—1890».

За легендою, в давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.

У 1915 р. в Заріччі коло річки Іршавки згоріла дерев'яна каплиця (можливо, церква), що належала монахам-василіянам, а в 1921 р. було збудовано нову дерев'яну каплицю.

Церква св. Трійці. 1999.

Маленьку дерев'яну церкву під двосхилим, вкритим шифером дахом та двоярусну дзвіницю спорудили в 1991 р.

У 1999 р. поряд завершили спорудження великої цегляної церкви. Споруда має чітку центричну композицію форм: нава з вівтарем та притворами творить у плані хрест, на міжхресті чотири арки служать опорою восьмигранній вежі, завершеній витягнутою догори цибулястою банею.

Персоналії[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аналіз складових розвитку с. Заріччя. Архів оригіналу за 8 березень 2016. Процитовано 7 березень 2016. 
  2. Новини Закарпаття. Архів оригіналу за 8 березень 2016. Процитовано 7 березень 2016. 
  3. [1]
  4. [2]
  5. [3]
  6. [4]
  7. [5]
  8. [6]
  9. [7]
  10. [8]
  11. [9]
  12. [10]
  13. [11]
  14. Іршавщина: фотосвітлини, історія (Неофіційний сайт Іршави та сіл району)[недоступне посилання з вересня 2019]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кобаль А. І. Заріччя. — Ужгород: Закарпаття, 2004. — 80 с.
  • Горват В. Зарічанські далекобійники//НЗ. — 2007. — 28 липня. — С.1, 18-19;
  • Мацків Я. Благодатне Заріччя// СК. -2008. -№ 14. -С.48.
  • Сергій Федака «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник», 2014 р.