Заріччя (Хустський район)
.png)
| село Заріччя | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Хустський район | ||
| Громада | Зарічанська сільська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | в 1242 році | ||
| Населення | 3939 чол. | ||
| Площа | 4,430 км² | ||
| Густота населення | 0,89 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90123 | ||
| Телефонний код | +380 3144 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°16′46″ пн. ш. 22°59′27″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
124 м | ||
| Водойми | р. Іршавка | ||
| Відстань до обласного центру |
78 км | ||
| Відстань до районного центру |
5 км | ||
| Найближча залізнична станція | 36 км від міста Мукачева | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90123, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Заріччя, вул. Центральна | ||
| Сільський голова | Марина Іванівна Васько | ||
| Карта | |||
  Заріччя | |||
 Заріччя | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Заріччя — село в Зарічанській сільській громаді Хустського району Закарпатської області України.
Основний промисел і заняття людей в селі — вирощування овочів у теплицях. Селяни возять свою продукцію у різні географічні райони України для реалізації. У селі є відділення Нової Пошти (вул. Мічуріна 92а) та Укрпошти.
Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів. Село було колись власністю родин Gacslyai.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на лівому березі річки Іршавки за 6 км від райцентру. Перша згадка 1242 р. Засноване вихідцями з Ділка і Бабичів.
Рельєф місцевості рівнинний з незначним перепадом висот. Прилегла до села територія є заплавами рік Іршавки і Боржави, які є найбільшими цієї частини району. Село примикає до автомобільної дороги державного значення Куровичі — Мукачево. Ця дорога розмежовує село Заріччя з селом Сільце, яке до 2000-го року адміністративно входило до складу Зарічанської сільської ради.
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3219 осіб, з яких 1595 чоловіків та 1624 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3939 осіб.[2]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,95 % |
| російська | 0,05 % |
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Село Заріччя має порівняно добре розвинуту інфраструктуру соціальних закладів — дитячий садок, Загальноосвітню школу, будинок культури, бібліотеку. В селі побудовано храми та молитовні будинки різних релігійних громад, які вирізняються своєрідною архітектурою. Нові житлові квартали села Заріччя забудовуються сучасними житловими будинками, у багатьох випадках, зблокованими з господарськими будівлями. Такі комплекси формування житла є характерними для Заріччя.[4]
Економіка[ред. | ред. код]
Географічна та кліматична особливості протягом останніх років спрямували мешканців Заріччя, як і інших сусідніх сіл, на інтенсивний розвиток селянських сільськогосподарських господарств, які займаються вирощуванням ранніх овочів. З 1970-х почався розвиток парникового овочівництва в особистих господарствах. Зароблені гроші селяни вкладали у технічне оснащення своїх господарств, тому зараз село має чи не найкращий автопарк — мікробуси, рефрижератори тощо, їхніми послугами користуються фірми з усієї області для здійснення міжнародних перевезень[5].
Підприємства[ред. | ред. код]
Аграрні[ред. | ред. код]
- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗОЛОТИЙ КОЛОС»[6]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «АГРО-ШПАК»[7]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ВІДРАШ»[8]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КАРАСЛАЙ»[9]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КИНІВ ІР»[10]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «КІМ»[11]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛЕНЦІВКА»[12]
- ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «СЕМАК»[13]
Виробництво будівельних матеріалів[ред. | ред. код]
- СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ОФФЕРТА» [УКРАІНСЬКО-ЧЕСЬКЕ][14]
Виробництво художніх виробів[ред. | ред. код]
- СПІЛЬНЕ МАЛЕ ПІДПРИЄМСТВО «ГРОНО»[15]
Громадські організації та заклади[ред. | ред. код]
- АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ІРШАВСЬКОГО РАЙОНУ[16]
- ЗАРІЧАНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ ІРШАВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
- АМБУЛАТОРІЯ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ-СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ
Релігійне життя[ред. | ред. код]
Сьогодення[ред. | ред. код]
В селі зареєстровано наступні релігійні організації:
- ПРАВОСЛАВНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ТРОЇЦЬКОЇ)
- РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ
- САЛВІСЬКЕ ТОВАРИСТВО «БЛАГА ВІСТЬ» ХРИСТИЯНСЬКОГО СОЮЗУ «ДРУЗІ ХРИСТИЯНСЬКИХ МІСІЙ І БЛАГОЧИННОСТІ»
- РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ВІЛЬНИХ ЄВАНГЕЛЬСЬКИХ ХРИСТИЯН БАПТИСТІВ ЗАРІЧЧЯ.
- РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА ХРИСТИЯН ВІРИ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ
Історія[ред. | ред. код]
Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що тепер зветься Церквильце. Нова дерев'яна збудована 1674 р.. простояла майже сто років і розпалася. 1771 р. почато будівництво нової дерев'яної церкви. 1780—1799 р. будувалася мурована церква, а дерев'яну розібрали і передали в Ділок, де вона простояла до 1903 р. 1881-83 р. збудовано сучасну муровану церкву Святого Духа. 1991 р. збудовано маленьку дерев'яну церкву. 1999 р. поряд виросла мурована Троїцька церква.[17]
Церква св. духа. 1881.
Село згадується в 1242 р. Парохія існує з 1574 р. Перша дерев'яна церква була на місці, що дотепер зветься Церквильце.
У 1751 р. в єпископській візитації йдеться про дерев'яну церкву з вежею, у доброму стані, забезпечену всіма образами, всіма книжками і двома дзвонами, що була збудована в 1674 р., простояла в селі майже сто років і розвалилася. У 1771 р. розпочато будівництво нової дерев'яної церкви Зішестя св. духа недалеко від місця, де стоїть теперішня церква. У 1775 р. церква ще не була готова.
З іншого боку, перша мурована церква, яка згадується в документах 1847 р., датується 1780 p., хоча в 1799 р. вежа церкви ще не була добудована. Дерев'яну церкву розібрали і передали в село Ділок (Заріччя, розповідають, заснували виходці з Ділка та Бабичів), де вона простояла до 1903 р. (у 1905 р. в Ділку збудували муровану церкву).
Кажуть, що над дверима церкви було вирізано назву села «Заріча» і напис: «От востока сонця до запад хвальмо імя Господнє». За іншою версією, дерев'яну церкву було продано в Бабичі.
В Заріччі на місці церкви залишився тесаний камінь, що служив престолом. На камені за о. Георгія Гомичкова в 1904 р. поставлено литий хрест. З часом і мурована церква стала тісною, і селяни власними силами збудували новий великий (площа близько 400 кв. м) мурований храм із двома вежами на головному фасаді. У одній турні було 5 дзвонів, у другій — один великий, куплений Михайлом Васьком. У 1883 р. церкву посвятили.
У 1892 перекрили дахи, в 1912 перекрили турні, позолотили хрести і главки. Іконостас, позолоту та малювання ікон виконали майстри з Мюнхена. З матеріалу старої церкви в 1887 р. було споруджено школу.
З 1948 р. церква була православною, а у 1990 р. її повернуто греко-католикам. У 1977 р. було проведено значний ремонт церкви. У 1982 р. замінено частину п'ятирядного іконостасу. У 1990 р. художник Іван Андрішко поновив малювання в храмі. Того ж року збудували високу муровану дзвіницю. Біля церкви — мурована каплиця з написом на фасаді: «Пойдин А. И. 1818—1890».
За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.
У 1915 р. в Заріччі коло річки Іршавки згоріла дерев'яна каплиця (можливо, церква), що належала монахам-василіянам, а в 1921 р. було збудовано нову дерев'яну каплицю.
Церква св. Трійці. 1999.
Маленьку дерев'яну церкву під двосхилим, вкритим шифером дахом та двоярусну дзвіницю спорудили в 1991 р.
У 1999 р. поряд завершили спорудження великої цегляної церкви. Споруда має чітку центричну композицію форм: нава з вівтарем та притворами творить у плані хрест, на міжхресті чотири арки служать опорою восьмигранній вежі, завершеній витягнутою догори цибулястою банею.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Уродженцями села є:
- Король Юрій Васильович — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шерегій Марія Іванівна — депутат Верховної Ради УРСР 9-10-го скликання.
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- храм св. духа. 1881
- храм св. Трійці. 1999.
- За легендою, у давні часи на горі коло Ківяжда стояв монастир, у якому було 15 монахів. Монастир був кам'яним, а церква дерев'яною. Знищив монастир пан Гайтай, який володів землями навколо монастиря. За історичними даними, Зарічанський монастир св. Миколая приєднано до Імстичівського монастиря близько 1750 р.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Аналіз складових розвитку с. Заріччя. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ Новини Закарпаття. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 7 березня 2016.
- ↑ [1][недоступне посилання]
- ↑ [2][недоступне посилання]
- ↑ [3][недоступне посилання]
- ↑ [4][недоступне посилання]
- ↑ [5][недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2017. Процитовано 8 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ [6][недоступне посилання]
- ↑ [7][недоступне посилання]
- ↑ [8][недоступне посилання]
- ↑ [9][недоступне посилання]
- ↑ [10][недоступне посилання]
- ↑ Іршавщина: фотосвітлини, історія (Неофіційний сайт Іршави та сіл району)[недоступне посилання з вересня 2019]
Джерела[ред. | ред. код]
- Кобаль А. І. Заріччя. — Ужгород: Закарпаття, 2004. — 80 с.
- Горват В. Зарічанські далекобійники//НЗ. — 2007. — 28 липня. — С.1, 18-19;
- Мацків Я. Благодатне Заріччя// СК. -2008. -№ 14. -С.48.
- Сергій Федака «Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник», 2014 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- [[https://web.archive.org/web/20170304142649/http://weather.in.ua/ua/zakarpatskaja/8589 Архівовано 4 березня 2017 у Wayback Machine.] Погода в селі]
| |||||