Земіт Фрідріх Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Земіт
Ім'я при народженні Фрідріх Андрійович Земіт
Народився 1868(1868)
Помер 26 лютого 1938(1938-02-26) (70 років)
Бутовський полігон, Ленінський район, Московська область, РРФСР, СРСР
Поховання Бутовський полігон
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
СРСР СРСР
Діяльність політик
Партія РСДРП
ВКП(б)

Фрідріх (Федір) Андрійович Земіт (латис. Friedrichs Zemitis; 1868, Леласька волость, Ризький повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія —) — народний комісар (нарком) фінансів та народний комісар (нарком) продовольства у Тимчасовому робітничо-селянському уряді України, член Виконавчого комітету Одеської Ради, член Одеського військово-революційного комітету, народний комісар пошти і телеграфу Одеської радянської республіки, головний бухгалтер Наркомфіну СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Фрідріх Земіт народився у 1868 році в Лелаській волості Ризького повіту Ліфляндської губернії.

З 1904 член РСДРП. До жовтневого заколоту займався комерційною діяльністю в Одесі. Від одеської більшовицької партійної організації був обраний делегатом VII конференції РСДРП (б), що проходила в Петрограді з 24 по 29 квітня 1917 року.

Член Виконавчого комітету Одеської Ради у 1917-1918 роках. З січня 1918 року член Одеського військово-революційного комітету, де був комісаром-керуючим Одеською конторою Держбанку. Надалі в тому ж році стає народним комісаром пошт і телеграфу Одеської радянської республіки.

З 28 листопада 1918 по 1919 рік був народний комісар (нарком) фінансів та народний комісар (нарком) продовольства у Тимчасовому робітничо-селянському уряді України.

У серпні 1919 року, після звільнення Сибіру від колчаківських військ, Земіт очолив фінансове управління при Сибірському революційному комітеті (Сибірський ревком, Сибревком). Згодом вийшов на пенсію та мешкав у Москві.

Заарештований 30 листопада 1937 року. Засуджений Комісією НКВС та Прокуратури СРСР за звинуваченням в участю у фашистській організації.

Засуджений до розстрілу 11 лютого 1938 року. Розстріляний 26 лютого 1938 року на Бутівському полігоні НКВС під Москвою.

Реабілітований 29 травня 1958 року[1].

Примітки[ред. | ред. код]