Змішувач (сантехніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одноважільний настінний змішувач з лійкою у ванній кімнаті

Змішувачсантехнічний пристрій, що дозволяє здійснювати забір з системи водопостачання холодної і гарячої водопровідної води, регулювати струм води, і отримувати воду необхідної температури.

Змішувачі широко використовуються у кухнях і ванних кімнатах. Змішувачі були винайдені Томасом Кемпбеллом з Сент-Джон, Нью-Брансвік і запатентовані в 1880 році[1].

Змішувач, обов’язковий утилітарний елемент ванної та кухні, виконуючи естетичну функцію, є також найважливішою частиною «активного» декору даних приміщень. 

Матеріали виробу[ред. | ред. код]

Будова виробу[ред. | ред. код]

Класифікація змішувачів[ред. | ред. код]

Типова класифікація:[2]

- змішувач ля раковини;

- змішувач для душу;

- змішувач для ванни;

- змішувачі прихованного монтажу;

- змішувачі з гігієнічним душем;

- термостати;

Монтаж[ред. | ред. код]

Змішувачі також розрізняють за способом установки. В першу чергу їх поділяють на настінні і настільні змішувачі для встановлення на раковині або кухонній мийці.

  • Настінні застосовують зазвичай у ванній. Найчастіше вони припускають роботу як з виливом, так і з лійкою завдяки відповідному перемикачу.

Для установки змішувача у ванній підведені труби гарячої та холодної води на відстані 10 або 15 см від центру до центру з різьбленням на кінцях. На них встановлюються патрубки змішувача з гайками і декоративними кришками. Потім з'єднання на інші кінці патрубків встановлюються прокладки і гайками прикручується корпус змішувача. Патрубки зазвичай мають невеликий вигин, що дозволяє підігнати їх розташування під змішувач шляхом обертання.

  • Типовим змішувачем для установки на раковину є кран-«ялинка». Установка інших видів зазвичай аналогічна.

Спеціально для встановлення, в раковині є отвір Ø34 мм з ребрами для фіксації крана. Іноді в раковинах з нержавіючої сталі такого отвору немає і його потрібно свердлити самостійно. Змішувач з встановленої прокладкою вставляється в отвір і фіксується з нижньої сторони гайкою. Після цього прикручуються втулки трубопроводу, що підводить (підводка). Найпростіше з підключення гнучкий трубопровід (гнучка підводка), але при установці нового змішувача гнучку підводку завжди доводиться замінювати. Жорсткий же трубопровід (жорстка підводка) довговічний, але більш складний в установці[3].

  • Кріплення «шпилька» підходить під всі мийки, зручно закручувати. Кріплення буває на одній або двох шпильках. Менш надійно ніж «гайка».
  • Кріплення «гайка» не підходить для товстих керамічних мийок.

Незважаючи на те, що установка змішувача не дуже складна сама по собі, довіряти її потрібно тільки кваліфікованому сантехніку, щоб уникнути протікання і пошкодження деталей змішувача.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mario Theriault, Great Maritime Inventions 1833-1950 , Goose Lane, 2001, p.33
  2. Стевіан. Stevian.com.ua. 17.09.2017. 
  3. Kvadratura. Kvadratura (uk). Процитовано 2017-11-15.