Зустрічі після опівночі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зустрічі після опівночі
фр. Les Rencontres d'après minuit
Жанр драма
Режисер Ян Гонсалес
Продюсер Сесіль Вашере
Сценаристи Ян Гонсалес
Ребекка Злотовськи
У головних
ролях
Кейт Моран
Нільс Шнайдер
Ерік Кантона
Оператор Саймон Бофіл
Композитори Ентоні Гонсалес, M83
Художник Сідні Дюбуа
Тривалість 91 хв.
Мова французька
Країна Франція Франція
Рік 2013
Дата виходу 20 травня 2013 (Каннський МКФ)
13 листопада 3013 (Франція)
Кошторис 1,32 млн [1]
IMDb ID 2811878
Рейтинг IMDb: 5.8/10 stars

«Зустрічі після опівночі» (фр. Les Rencontres d'après minuit) — французька еротична драма, поставлена режисером Яном Гонсалесом у 2013 році. Прем'єра фільму відбулася 20 травня 2013 року на 66-му Каннському кінофестивалі де він брав участь у програмі «Тиждень критиків». Музику до стрічки написав брат режисера Ентоні Гонсалес з групою M83. Французький футболіст та колишній гравець «Манчестер Юнайтед» Ерік Кантона знявся в ролі «Жеребця».

Сюжет[ред. | ред. код]

Молоді коханці-геї Алі і Матіас, втомившись від повсякденної рутини, вирішили істотно розмаїтити своє сексуальне життя. Разом зі своїм покоївкою-трансвеститом Удо вони влаштовують на своїй розкішній віллі свінг-вечірки, які завжди проводяться після опівночі. До них приєднуються гості – Повія, Зірка, Жеребець і Тінейджер. Незабаром з'ясовується, що за кожним псевдонімом криються власні комплекси, особливості сексуальних уподобань і приховані у підсвідомості таємні бажання...

У ролях[ред. | ред. код]

Кейт Моран ···· Алі
Нільс Шнайдер ···· Матіас
Ніколя Морі ···· Удо
Ерік Кантона ···· «Жеребець»
Фаб'єнн Баб ···· «Зірка»
Ален-Фаб'єн Делон ···· «Тінейджер»
Джулі Бремон ···· «Повія»
Беатріс Даль ···· «Пані комісар»
Жан-Крістоф Буве ···· головний бригадир
Домінік Беттенфельд ···· співробітник поліції

Саундтрек[ред. | ред. код]

Les rencontres d'après minuit
Саундтрек-альбом
Композитор Ентоні Гонсалес, M83
Дата випуску 18 листопада 2013
Жанр Саундтрек
Тривалість 34:00
Список треків[2]
#НазваТривалість
1.«L'inconnu»1:56
2.«Nous»1:36
3.«Vision»1:55
4.«A la lumière des diamants»1:37
5.«Mon enfant»3:04
6.«First Light»0:36
7.«Ali & Matthias»2:14
8.«A la lumière des diamants II»1:37
9.«Holograms»2:22
10.«Vision II»2:22
11.«Nous II»1:31
12.«Ali & Matthias II»2:12
13.«To Sudden Silence»2:33
14.«Adieux»1:04
15.«Un nouveau soleil»6:42
34:00

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації фільму «Зустрічі після опівночі»[3][4]
Рік Кінофестиваль/кінопремія Категорія/нагорода Номінант Результат
2013 66-й Каннський кінофестиваль Золота камера Зустрічі після опівночі Номінація
Queer Palm Номінація
Міланський кінофестиваль Найкращий художній фільм Перемога
Каталонський міжнародний кінофестиваль у Сіджасі Приз «Нове бачення» за найкращий фільм Номінація
Афінський міжнародний кінофестиваль «Золота Афіна» за найкращий фільм Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Офіційний трейлер фільму