Зінковська Ірина Олександрівна
| Ірина Зінковська | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Зінковська Ірина Олександрівна |
| Дата народження | 8 червня 1988 (35 років) |
| Місце народження | Снятин, Івано-Франківська область, Україна |
| Роки активності | 1998 — дотепер |
| Громадянство |
 Україна |
| Національність | українка |
| Професія | режисер, співачка |
| Освіта | Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв (магістр) |
| Інструменти | голос |
| Нагороди | |
| Премії | Літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини |
| Звання | Заслужена артистка України (2009) |
| zinkovska.com | |
Зінковська Ірина Олександрівна (нар. 8 червня 1988, Снятин, Івано-Франківська область) — естрадна співачка, поетеса. Заслужена артистка України.
Голова журі Всеукраїнських конкурсів дитячої творчості. Лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів і фестивалів естрадної пісні: «На хвилях Світязя» (Луцьк)[1], «Світ для молоді», Будапешт, «Біля Чорного моря», Ялта та ін.). Лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини (2007).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в місті Снятин. Там живуть її батьки — Зінковські Олександр Львович (кардіолог) та Ольга Олексіївна (ексзавідувач загальним відділом Снятинської РДА). Ще з дитинства хотіла бути кардіологом, як батько, але у старших класах любов до музики почала перемагати. Почала вчитися співати у чернівецького педагога М. Когос, котра також навчала Ані Лорак та Катерину Бужинську. Снятинську школу закінчила з золотою медаллю. Закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Ірина Зінковська одружена з композитором Володимиром Будейчуком, мають доньку Елеонору. Проживають у м.Івано-Франківськ.
Нагороди та звання[ред. | ред. код]
- Заслужена артистка України
- 2000 — Диплом 2 ступеня Президента України за вагомий внесок у розвиток та популяризацію української пісні
- 2007 — Літературно-мистецька премія імені Марка Черемшини
- номінація «Концертно-виконавська діяльність»
3 грудня 2009 - Президентом України Віктором Ющенко нагороджена званням Заслуженої артистки України.
У 2023 році за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного нагороджена почесним нагрудним знаком "За сприяння війську" за значний особистий внесок у наданні всебічної допомоги підрозділам ЗСУ та активну волонтерську діяльність в умовах воєнного стану.
Дискографія[ред. | ред. код]
- 2001 — «Я – мов Лебідка» (магнітоальбом)
- 2005 — «Я тебе покличу» (компакт-диск)
- 2009 — «Ніжна пісня» (компакт-диск)
- 2011 — «Звуки» (компакт-диск)
- 2013 — «Нехай квітує Україна!» (компакт-диск)
- 2018 — «Любов і біль»[2] (компакт-диск)
Джерела[ред. | ред. код]
- О. І. Сидоренко. Зінковська Ірина Олександрівна [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X., 2010
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На хвилях Світязя [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] esu.com.ua
- ↑ Зінковська Ірина Олександрівна. «Любов і біль» [Архівовано 17 листопада 2021 у Wayback Machine.] compositor.com.ua
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Ірини Зінковської [Архівовано 3 травня 2010 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |