Зінов'єв Митрофан Іванович
Митрофан Іванович Зінов'єв | |
---|---|
Народився |
15 січня 1850 Воронеж |
Помер |
1919 Глинськ |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | художник, педагог |
Відомий завдяки | художник |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв |
Знання мов | російська |
Титул | надвірний радник |
Батько | Іван Зінов'єв |
Мати | Legran |
У шлюбі з | Марія Федорівна Олексенко |
Діти | Сергій (нар.15 липня 1885, Глинськ-пом.1943), Фрол, Георгій |
Митрофа́н Іва́нович Зіно́в'єв (нар.15 січня 1850, Воронеж — пом.1919, Глинськ) — український художник, педагог.
Життєпис[ред. | ред. код]
Родина[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї губернського секретаря. Батько його рано помер, і матері, в дівоцтві Legran, уродженці Франції, довелось самій виховувати трьох синів.
Навчання[ред. | ред. код]
Після закінчення гімназії поїхав до Москви, а потім у Петербург, працював художником-фотографом в ательє Берґамоса. Берґамос звернув увагу на його здібності та порекомендував вступити навчатися в Академію мистецтв. В 1871 році Зінов'єв став студентом. За роки навчання нагороджений чотирма срібними медалями. Будучи студентом, він пише одну із найкращих своїх робіт — «Пильщик», котра довгі роки сприймалась за роботу І. М. Крамського. Нині вона зберігається в Російському музеї в Санкт-Петербурзі. Під час навчання він часто виїжджав на Волгу писати етюди, а в Україну — в село Глинськ (нині Сумська область). Тут він зустрів свою майбутню дружину.
Життя в Петербурзі[ред. | ред. код]
Проживаючи в Петербурзі, вони з дружиною щорічно бували в Глинську, де у них був будинок. Під час подорожей він робив багато знімків, на основі яких потім взимку малював картини. Писав пейзажі та сцени із селянського життя. У 1870–1880 роках селянська тема була головною в його творчості. Друкував свої малюнки в журналах «Пчела», «Нива», «Ласточка», був співробітником «Живописного обозрения». У 1880-х роках проілюстрував твори М. В. Гоголя «Сорочинський ярмарок» та «Вечір напередодні Івана Купала», Г. П. Данилевского «Святкова легенда», Т. Г. Шевченка «Гайдамаки», О. І. Островского «Гроза».
Педагогічна праця[ред. | ред. код]
Після закінчення Академії мистецтв був скерований на роботу в Золотоношу. Чи працював за місцем призначення — невідомо. В історичних джерелах як викладач Каліграфії та Малювання з'являється лише в 1896–1897 навчальному році в чоловічій гімназії міста Златополя[1]. Але княгиня М. Н. Щербатова, котрій належав маєток у селі Терни, що недалеко від Сум, запрошує його учителем малювання для своїх дітей. Надалі вона сприяє йому отримати місце викладача Каліграфії та Малювання спочатку в Сумській Олександрівській гімназії в 1897–1904 навчальних роках[2][3][4][5][6][7][8], а згодом в 1903–1907 навчальних роках в Сумському кадетському корпусі[8][9][10][11].
Найвищим наказом від 11 травня 1903 року підвищується з колезького асесора в надвірні радники виконавець обов'язків штатного викладача Сумського кадетського корпусу Зінов'єв з 19 серпня 1900 року[12].
Творчий доробок[ред. | ред. код]
Нині, декілька картин М. І. Зінов'єва зберігаються в Третьяковській галереї, Російському музеї, музеях міст Харкова та Сум, у приватних колекціях.
Останні роки життя[ред. | ред. код]
В 1912 р. Митрофан Іванович назовсім переїхав у Глинськ, де і помер. Похований у саду біля свого будинку.
Відомі роботи[ред. | ред. код]
-
«Волзький етюд».
-
«Степовий етюд».
-
«Будяки».
-
«Хутір на Сулі».
-
«На Волзі».
-
«Околиця».
-
«Звичай. Хліб сіль».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Памятная книжка Киевской губернии на 1897 год. С. 235 [Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1898 год. Часть 1. С. 250. [Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая Роспись начальствующих и прочих должностных лиц во всем управлении Российской Империи. Часть 1. С. 257. [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1900 год, часть 1. С. 263. [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1901 год, часть 1. С. 269. [Архівовано 10 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1902 год, часть 1. С. 269. [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1903 год. Часть 1. С. 267. [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1904 год, часть 1. С. 272, С. 705. [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1905 год, часть 1. С. 742. [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1906 год, часть 1. С. 786. [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Адрес-Календарь. Общая роспись начальствующих и прочих должностных лиц по всем управлениям в Российской Империи на 1907 год, часть 1. С. 800. [Архівовано 7 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Персонал Сумского кадетского корпуса.// Форум выпускников Сумского ВАКУ [Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Роботи художника у Колекції Гриньових. [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Художник для Щербатових // Дика слива (Wild Plum) [Архівовано 26 лютого 2015 у Wayback Machine.]