Золотоноша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотоноша
Coat of Arms of Zolotonosha.svg Flag of Zolotonosha.svg
Герб Золотоноші Прапор Золотоноші
Золотоніська міська рада.jpg
Золотоніська міська рада
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Золотоніська міська рада
Код КОАТУУ 7110400000
Засноване 1576
Статус міста з 1781 року
Населення 28 259 (01.01.2017)[1]
Площа 21,65 км²
Поштові індекси 19700 — 19702[2]
Телефонний код +380-4737
Координати 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750Координати: 49°40′08″ пн. ш. 32°02′51″ сх. д. / 49.66889° пн. ш. 32.04750° сх. д. / 49.66889; 32.04750
Висота над рівнем моря 99 м
Водойма р. Золотоношка
День міста 23 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Золотоноша I
До обл./респ. центру
 - фізична 25 км
 - залізницею 30 км
 - автошляхами 36 км
До Києва
 - фізична 136 км
Міська влада
Адреса м. Золотоноша, Садовий проїзд, 8
Веб-сторінка http://zolo.gov.ua/
Міський голова Войцехівський Віталій Олександрович

Commons-logo.svg Золотоноша у Вікісховищі

Карта
Золотоноша. Карта розташування: Україна
Золотоноша
Золотоноша
Золотоноша. Карта розташування: Черкаська область
Золотоноша
Золотоноша

Золотоно́ша — місто обласного підпорядкування, районний центр Золотоніського району Черкаської області. Золотоніській міськраді підпорядкована Згарська сільська рада із селом Згар, та два селища: Гришківка та Ярки.Золотоноша місто чорнобривців та велосипедистів.

Місто розташоване на річці Золотоношка, притоці Дніпра, за 30 км від обласного центру — міста Черкас, на перехресті автомагістралей КиївКременчук та ЧеркасиШрамківка і на залізничній лінії БахмачОдеса. Населення — 28,3 тисяч (2015) чоловік.

Походження назви[ред. | ред. код]

Заболочена місцевість на південній околиці міста

Назва «Золотоноша» викликала цілий цикл «золотих» легенд;

Згідно з однією з них, у другій чверті XVII століття Золотоноша була замком Яреми Вишневецького і збірним місцем податків, сплачуваних з його величезного феоду — так званої «Вишневеччини». Зосередження в місті податків — золотих грошей — нібито й дало привід назвати його Золотоношею, тобто «золотою ношею». Проте, як свідчать писемні згадки, таке твердження хибне, бо Вишневецький прибув на Лівобережжя на початку 30-х років XVII століття, а назва міста з коренем «золото» з'явилася за 60 років до того.

За другою легендою, черкаські козаки придбане «вогнем і мечем» золото складали в напівпрохідних, болотяних заводях річки Золотоноші.

Третя легенда пов'язує назву міста з подіями часів монголо-татарського іга. Татарська флотилія, навантажена даниною, зібраною з підвладного люду, поверталася до Криму. Здійнялась буря, і хвилі ринули на чужинців. Вода поглинула і човни і скарби. Коли ж стихія вгамувалася, хвилі почали прибивати до берега золоті речі. Це сталося на місці виникнення Золотоноші. Відтак, кажуть, річку назвали Золотоношею, а згодом і місто одержало цю ж назву.

На думку ж науковців, своєю назвою річка завдячує природним особливостям: дно Золотоношки, покрите піщаними наносами, сяяло, як золото, від домішків слюди золотавого кольору. Отже, найвірогіднішим є твердження про те, що місто отримало свою назву не від тих скарбів, що проходили через нього, а від блискучих розливів місцевої річки.

Історія[ред. | ред. код]

На території та на околицях Золотоноші знайдено кам'яні знаряддя праці доби бронзи, могильник зарубинецької культури та поселення черняхівських культур, а також городище періоду Київської Русі.[3]

Населення[ред. | ред. код]

Статистичні дані за кількістю населення міста в різні роки:

Демографічні зміни
1910 1979 1989 2001 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
13 800 28 579 30 715 28 793 25 509 28 488 28 611 28 516 28 591 28 463 28 464 29 500

За даними Всеукраїнського Перепису Населення України 2001 року, українська мова є рідною для 92,57 % жителів Золотоноші.

Економіка[ред. | ред. код]

Стара будівля лікеро-горілчаного заводу «Златогор», 1896 рік побудови

Економіка міста представлена такими галузями матеріального виробництва: промисловість, будівництво, транспорт, торгівля і громадське харчування, житлово-комунальне господарство, а також нематеріальною сферою: побутове обслуговування населення, охорона здоров'я, фізкультура і спорт, соціальне забезпечення та інші.

Основу промислового виробництва в місті складає харчова промисловість — 76,96 %, до складу якої входять: "Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», ЗАТ «Золотоніський маслоробний комбінат», ВАТ «Золотоношам'ясо», ПП «Сільвер Фуд», підприємство «Універсал», ДП «Роял Фрут Гарден — Іст». На легку промисловість припадає 1,55 %, на машинобудування — 6,96 %, на парфумерно-косметичне виробництво — 2,84 %. Також у 2012 році запрацювало нове підприємство з закордонними інвестиціями «УкрФес».

Освіта[ред. | ред. код]

У місті функціонує стала мережа освітніх закладів, яка нараховує 18 навчальних закладів. Працює 7 дошкільних закладів комунальної власності, професійний ліцей, золотоніський технікум ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету.

Культура[ред. | ред. код]

Відділ культури виконавчого комітету Золотоніської міської ради було утворено в січні 1993 року.

Заклади культури[ред. | ред. код]

До складу відділу культури і туризму Золотоніської міської ради входять такі структурні підрозділи-культурні заклади[4]:

Золотоніська бібліотека для дітей
  • міський будинок культури (вул. Садовий Проїзд,4);
  • дитяча музична школа (вул. Шевченка, 167);
  • краєзнавчий музей ім. М.Ф. Пономаренка (вул. Черкаська, 20);
  • міська бібліотечна система, до складу якої входять міські бібліотеки №1 (вул. Шепелівська, 14-Д) і №2 (вул. Шевченка,18). В середньому за рік обидві бібліотеки обслуговують близько 1 500 відвідувачів, а середня книговидача становить близько 24 тисяч книг (2-а пол. 2010-х);
  • центр дозвілля молоді;
  • міський клуб (мікрорайон Гришківка).

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Історико-архітектурними пам'ятками Золотоноші є:

Міська природна пам'ятка:

  • Вітове — загальнозоологічний заказник місцевого значення.

Релігія[ред. | ред. код]

У місті функціонує три громади Української Православної Церкви МП: Свято-Успенська, Свято-Троїцька та Благовіщенська, що входять до складу Черкасько-Канівської єпархії. Також є Українська Греко-Католицька громада Зіслання Святого Духа, яка належить до Черкаського протопресвітерства Київської архієпархії УГКЦ[5]. Від листопада 2017 року діє храм УПЦ КП на честь святителя Луки Кримського[6].

Відомі люди[ред. | ред. код]

У 50-х роках XVIII ст. тут бував філософ і поет Григорій Сковорода, в 90-х роках XVIII ст. — письменник Іван Котляревський, у 1809—1811 роках навчався майбутній учений Михайло Максимович, у 30-их роках — кириломефодієвець Олександр Навроцький, 1845 року перебував Тарас Шевченко. У другій половині XIX ст. місто відвідував письменник Михайло Старицький. У 1897 і 1899 роках у Золотоноші гастролював композитор Микола Лисенко. 1900 року виступала на сцені актриса Марія Заньковецька, у 1913 і 1914 роках — актор Панас Саксаганський, 1914 року — Борис Романицький.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Поштові індекси на Zipcode
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР, т.4, Київ, 1952, стор. 297 — 298.
  4. Культура на [1]
  5. Офіційний сайт Київської архієпархії УГКЦ
  6. На Черкащині у місті Золотоноша освячено новозбудований храм на честь святителя Луки Кримського
  7. Черкаська обласна НСПУ. Золотоніський район

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]