Йоан Руський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Йоан Руський
John the Russian.jpg
Народився 1690
Україна
Помер 9 червня 1730(1730-06-09)
Ургюп[d], Невшехір, Туреччина
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність сповідник (святий)
Ікона праведного українського сповідника Йоана Русина
Церква Йоана Русина в Нео-Прокопіоні, Евбея, Греція

Йоан Русин, інколи Йоан Руський (грец. Αγιος Ιωάννης ο Ρώσος, 1690, Гетьманщина — † 9 червня, 1730, м. Прокопіон, Мала Азія) — православний святий, воїн та сповідник, чудотворні мощі якого спочивають у Греції. Користується великою пошаною серед православних греків.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в Гетьманщині близько 1690. Під час війни, яку Росія вела з Туреччиною в 1711-1718, він служив воїном у російській армії Петра І. Йоан, вихований у православному дусі, глибоко сумував, спостерігаючи жорстокості війни, смерть тисяч молодих чоловіків, страждання дітей, жінок, старих. У битві за визволення Азова він був схоплений кримськими татарами, проданий туркам і переправлений у місто Прокопіон, що у Кесарії Каподокійській (Мала Азія), де він став невільником у місцевого турецького аги.

Життя у полоні[ред.ред. код]

Полонений терпів психологічний тиск з боку турків, його утримували у стайні з домашніми тваринами. Але ніщо не зламало дух Йоана — мученицьке життя у конюшні нагадувало йому вертеп Віфлеєма. Незабаром навіть турки почали його називати святим. Вночі він приходив помолитися до тамтешнього храму Святого Георгія. В цьому ж храмі по святам він причащався. Незважаючи на свою бідність, Йоан завжди допомагав бідним.

Йоан отримав від Бога дар чудотворення. Розповідається, що коли його господар довгий час перебував у походах в далеких краях і рідні сумували, що його немає за родинним столом — звершилося чудо: по молитві святого Йоана господарю була перенесена тарілка з пловом зі сімейного столу. Тарілка була зі сімейного сервізу, а плов був ще гарячим.

9 червня 1730 (за новим стилем) його тимчасовий полон і життєві негаразди закінчилися. Святий Йоан, причастившись, відійшов у вічність. Його було поховано як архієрея. Господар, який поважав свого полоненого воїна, скликав священиків для поховання. Поклонитися Святому Йоану прийшли всі християни, які були в Прокопіоні.

Чудотворні мощі святого[ред.ред. код]

Через три з половиною роки після смерті, бл. 1733 його нетлінні мощі були перенесені в храм Св. Георгія. Нового святого стали шанувати не тільки православні греки, але й вірмени та турки. У 1881 частина мощів святого була перенесена в монастир святого Пантелеймона на Святій Горі Афон. Друга частина мощів, у 1924, була перевезена до м. Халкіда (о-в Евбея), а через рік — до містечка Нео Прокопіо, де знаходяться і по цей день. У 1930 році було закладено будівництво Храму Йоана Русина на острові Евбея. Завершилося у 1951, відтоді мощі покояться в храмі. До святих мощів Йоана Русина ідуть паломники з усієї Греції та інших країн.

У записах про нові чуда святого Йоана є дивні випадки: це і спасіння від корабельних аварій, і зцілення безнадійних хворих. Вже давно помітили особливу прихильність святого до дітей: із чудес, здійснених за його молитвами, найбільше радують численні випадки благодатної допомоги хворим дітям — зцілення від білокрів'я, онкозахворювань, паралічу, а також повернення дітей-наркоманів до нормального життя.

Посилання[ред.ред. код]