Перейти до вмісту

Йолотен

Координати: 37°17′41″ пн. ш. 62°21′42″ сх. д. / 37.29472° пн. ш. 62.36167° сх. д. / 37.29472; 62.36167
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йолетен)
Місто Йолотен
туркм. Ýolöten
Основні дані
Країна Туркменістан Туркменістан
Велаят Марийський
Етрап Йолотенський
Адміністрація Йолотенська м.а.
Статус з 1939 року
Населення 30709 осіб (2022[1])
Часовий пояс UTC+5
Географічні координати 37°17′41″ пн. ш. 62°21′42″ сх. д. / 37.29472° пн. ш. 62.36167° сх. д. / 37.29472; 62.36167
Карта
Йолотен. Карта розташування: Туркменістан
Йолотен
Йолотен
Мапа

Йолотен (туркм. Ýolöten) — місто в Туркменістані, адміністративний центр та єдиний населений пункт Йолотенської міської адміністрації, адміністративний центр Йолотенського етрапу Марийського велаяту.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто лежить на півдні Марийського аозису у долині річки Мургаб за 55 км від центру велаяту — Мари.

Історія

[ред. | ред. код]

В радянські часи місто називалось Іолотань. 2022 року до складу міста включено житловий масив Йолотенського науково-виробничого експериментального центру Міністерстав сільського господарства та охорони навколишнього середовища Туркменістану[2].

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 30709 осіб (2022).

Господарство

[ред. | ред. код]

Бавовноочисний завод. Науково-дослідний інститут селекції та насінництва тонковолокнистого бавовнику.

На південь від міста знаходиться газове родовище Південний Йолотен-Яшлар, що має статус «супергігантського».

Залізнична станція на гілці Мари — Серхетабат.

Персоналії

[ред. | ред. код]

У 1937—1941 роках в Іолотані працював Борис Вальх, відомий український зоолог та епідеміолог, який в ті роки переховувався тут від сталінських репресій і очолював Іолотанську тропічну станцію, в задачі якої входила боротьба з малярією. Активація боротьби була пов'язана з будівництвом величезного комплексу казарм для військових, проте через активне вогнище малярії цей комплекс так і не було освоєно військовими, що неодноразово описано в літературі, починаючи з царських часів[3]. Це один з яскравих прикладів того, що природа і маленькі одноклітинні тварини можуть «керувати» добре озброєними військовими, безсилими перед найпростішими. Вальх повернувся в Україну перед початком радянсько-німецької війни, навесні 1941 р., виснажений хворобами, зокрема й легеневими сухотами (не малярією). Звідси ним привезено й зоологічні колекції.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://archive.org/details/2022_20260222
  2. https://www.ussatnews.com/ru/posts/news/4593/turkmenistanyn-dolandyrys-cak-bolunisiginin-meseleleri-hakynda-turkmenistanyn-milli-genesinin-mejlisinin-karary
  3. Детальні описи ситуації є у книзі А. Андреєва «На руїнах давнього Мерва» (1896), коли місцеві жителі вимирали цілими сім'ями (по 60 кибиток) і коли побудовані для батальйону казарми так і не було заселено.

Посилання

[ред. | ред. код]