Йосиф (Гірняк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосиф Гірняк
Титулярний єпископ-помічник
Львівської архієпархії УГКЦ
 — 15 серпня 1979
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
 
Народження: 21 червня 1902(1902-06-21)
Коломия, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, нині Івано-Франківська область, Україна Україна
Смерть: 15 серпня 1979(1979-08-15) (77 років)
Яремче, УРСРУкраїна Україна
Похоронений: Яремче
Батько: о. Юстин
Мати: Юлія
Прийняття священичого сану: 18 квітня 1937

Йо́сиф Гірня́к (21 червня 1902, Коломия — 15 серпня 1979, Яремче) — український церковний діяч, священик УГКЦ, педагог, професор Станіславівської духовної семінарії, титулярний єпископ-помічник Львівської архієпархії підпільної УГКЦ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Коломиї в сім'ї священика Юстина Гірняка (2 лютого 1877, Бучачі — 16 липня 1958, Філадельфія)[1] і його дружини Юлії. Закінчив Станіславівську гімназію[2], в 1924—1929 роках навчався на гуманістичному відділі (історія і німецька філологія) Львівського університету. В 1930—1931 роках закінчив торговельну школу і відбув бухгалтерську практику в Центробанку у Львові[3]. В 1931—1937 роках студіював філософію і богослов'я в Урбаніанському університеті в Римі, проживаючи в Українській Папській Колегії св. Йосафата. Навчання завершив бакалавратом з філософії і ліценціатом з богослов'я[4]. 18 квітня 1937 року в Римі отримав священичі свячення з рук російського греко-католицького єпископа Олександра Євреїнова[3].

Душпастирська і викладацька праця[ред. | ред. код]

Після свячень працював катехитом народних шкіл у Надвірній, а з 1942 року душпастирював у селах Королівка Кудринецького деканату і Постолівка Гусятинського деканату. Був професором догматики і християнської філософії в духовній семінарії в Станіславові, а крім того катехитом української гімназії і капеланом єпископа Григорія Хомишина. Після ліквідації УГКЦ підпільно душпастирював, офіційно працюючи бухгалтером дитячої лікарні в Станіславові[3].

В'язень ГУЛАГу[ред. | ред. код]

Заарештований 18 грудня 1949 року і до суду перебував у Станіславівській тюрмі. Про його перебування там згадував Йосиф Сліпий, який чув від о. Авксентія Бойчука, що «в Станиславівській тюрмі мав добре держатися о. Йосиф Гірняк, бо, йдучи коритарем, мав півголосом сказати: „Confessores sumus“ (ми — ісповідники). Це, без сумніву, був добрий об'яв»[5]. 14 серпня 1950 року засуджений Особливою нарадою при МДБ за антирадянську пропаганду на 10 років позбавлення волі[3]. Покарання відбував у Караганді. Після звільнення бл. 1960 року проводив підпільну душпастирську діяльність. Працював на лісопильні.[6].

Помер 15 серпня 1979 року і похований в Яремчому.

Єпископ підпільної УГКЦ[ред. | ред. код]

В 1964 році владика Василь Величковський, очікуючи можливого повторного арешту, щоб не перервалася лінія єпископів, висвятив кількох таємних ієрархів. Відомо, що його наступник, Володимир Стернюк, був хіротонізований 2 липня 1964 року. Цілком вірогідним є те, що в той самий час був висвячений титулярний єпископ-помічник Йосиф Гірняк і наділений єпископськими повноваженнями, зокрема правом висвячувати священиків[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988)… — P. 81.
  2. Українська гімназія №1 - Відомі випускники першої гімназії (1905-1939). gimnazia1.if.ua. Процитовано 2016-04-13. 
  3. а б в г Сліпий Йосиф. Спомини (коментарі)… — С. 343.
  4. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 138.
  5. Сліпий Йосиф. Спомини… — С. 167.
  6. Священики ісповідники і мученики (Гірняк о. Йосиф)… — С. 226—227.
  7. д-р Борис Гудзяк. Керівництво УГКЦ під радянським режимом, 1946-1989. www.ugkk.de. Процитовано 2016-04-13. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Священики ісповідники і мученики // Богословія. — Т. 48. — Кн. 1-4. — Рим 1984. — С. 226—249.
  • Сліпий Й. Спомини / ред. Іван Дацько, Марія Горяча. — Вид. 2-ге. — Львів — Рим : Видавництво УКУ, 2014. — 608 с. — ISBN 978-966-2778-29-8.
  • Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Том 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 С. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983). — Analecta OSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)