Станиславівська українська гімназія
Станиславівська українська гімназія | |
---|---|
Тип | Гімназія |
Країна |
![]() |
48°55′00″ пн. ш. 24°42′08″ сх. д. / 48.916917° пн. ш. 24.70222° сх. д. | |
Засновано | 1905 |
Закрито | 1939 |
Директор | Сабат Микола у (1905—1919) та (1923—1927) р.р. |
Адреса | вул. Липова (Шевченка), м. Станиславів |
![]() | |
![]() |
Станиславівська українська гімназія — державна українська гімназія в Станиславові (тепер Івано-Франківськ), яка діяла у 1905–1939 роках.
Історія[ред. | ред. код]
У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття української гімназії у Станиславові.
Спочатку для потреб гімназії орендували приміщення на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26 (тоді Яна ІІІ Собеського). З 1908 року гімназія розміщувалася на вул. Липовій.
Першим та довголітнім її директором був призначений Микола Сабат (1867–1930), на посаді директора: 1905–1919 та 1923–1927. Його ім'ям названа вулиця міста.
Десятки випускників гімназії стали провідниками ОУН і УПА. Станиславська українська гімназія була закрита радянською владою у 1939 р., перетворена в середню школу. У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.
Викладачі[ред. | ред. код]
В гімназії викладали:
- В. Бриґідер — біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету,
- Даниш Никифор — перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»[1]
- Осип Сорохтей — художник, колишній офіцер у лавах Українських січових стрільців, учитель малювання у (1920–1926) та із 1929.
- о. Фіґоль Іван — викладав катехизм.
Студенти[ред. | ред. код]
У гімназії навчались:
- Антонович Тарас — юрист, український громадський діяч, член-кореспондент НТШ.
- Роман Андрухович (1915 р.н.) — письменник, громадський діяч;
- Лев Василик (1921—2002) — фармацевт, громадський діяч;
- Олекса Гірник — дисидент. 21 січня 1978 році вчинив самоспалення на Тарасовій горі поблизу могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації;
- Михайло Дяченко — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), пропагандист ОУН та УПА, поет і публіцист;
- Дмитро-Роман Клячківський — полковник УПА, Головний командир УПА;
- Михайло Колодзінський — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник;
- Орест Корчак-Городиський — український науковець, політичний і громадський діяч;
- Степан Ленкавський — український політичний діяч, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів;
- Анатолій Кос-Анатольський — композитор (1919—1927);
- Олександр Луцький — організатор і командир Української Народної Самооборони (УНС) в Галичині, пізніше реформованої в УПА;
- Григорій Смольський — художник;
- Михайло Зорій — художник;
- Святомир Фостун — письменник;
- Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН;
- Іван Жибак — культурно-освітній діяч;
- Цимбалістий Богдан — громадсько-політичний і культурний діяч, публіцист, психолог, філософ;
- Триняк Петро — командир сотні УПА.
На фасаді будівлі колишньої гімназії, що на вулиці Шевченка, 44, встановлені меморіальні таблиці С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.
Відновлення гімназії[ред. | ред. код]
1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.
Зображення[ред. | ред. код]
Панорами «Яндекс. Карти» Панорами вулиць Івано-Франківська
- Орендована до 1908 р. будівля гімназії (вул. Січових Стрільців, 26)
- Будівля гімназії (вул. Шевченка, 44)
Див. також[ред. | ред. код]
- Львівська академічна гімназія
- Луцька українська гімназія
- Рівненська українська гімназія
- Станиславівська державна гімназія
- Українська гімназія у Чернівцях.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). — 1997.
- Головатий М. І.. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010.