Станиславівська українська гімназія

Станиславівська українська гімназія
Тип	Гімназія
Країна	Україна
	48°55′00″ пн. ш. 24°42′08″ сх. д. / 48.916917° пн. ш. 24.70222° сх. д.
Засновано	1905
Закрито	1939
Директор	Сабат Микола у (1905—1919) та (1923—1927) р.р.
Адреса	вул. Липова (Шевченка), м. Станиславів
	Станиславівська українська гімназія у Вікісховищі

Станиславівська українська гімназія — державна українська гімназія в Станиславові (тепер Івано-Франківськ), яка діяла у 1905–1939 роках.

Історія[ред. | ред. код]

У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття української гімназії у Станиславові.

Спочатку для потреб гімназії орендували приміщення на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26 (тоді Яна ІІІ Собеського). З 1908 року гімназія розміщувалася на вул. Липовій.

Першим та довголітнім її директором був призначений Микола Сабат (1867–1930), на посаді директора: 1905–1919 та 1923–1927. Його ім'ям названа вулиця міста.

Десятки випускників гімназії стали провідниками ОУН і УПА. Станиславська українська гімназія була закрита радянською владою у 1939 р., перетворена в середню школу. У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.

Викладачі[ред. | ред. код]

В гімназії викладали:

В. Бриґідер — біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету,
Даниш Никифор — перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»^[1]
Осип Сорохтей — художник, колишній офіцер у лавах Українських січових стрільців, учитель малювання у (1920–1926) та із 1929.
о. Фіґоль Іван — викладав катехизм.

Студенти[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка Степану Ленкавському

Меморіальна дошка Михайлу Дяченку

Меморіальна дошка Олексі Гірнику

У гімназії навчались:

Антонович Тарас — юрист, український громадський діяч, член-кореспондент НТШ.
Роман Андрухович (1915 р.н.) — письменник, громадський діяч;
Лев Василик (1921—2002) — фармацевт, громадський діяч;
Олекса Гірник — дисидент. 21 січня 1978 році вчинив самоспалення на Тарасовій горі поблизу могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації;
Михайло Дяченко — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), пропагандист ОУН та УПА, поет і публіцист;
Дмитро-Роман Клячківський — полковник УПА, Головний командир УПА;
Михайло Колодзінський — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник;
Орест Корчак-Городиський — український науковець, політичний і громадський діяч;
Степан Ленкавський — український політичний діяч, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів;
Анатолій Кос-Анатольський — композитор (1919—1927);
Олександр Луцький — організатор і командир Української Народної Самооборони (УНС) в Галичині, пізніше реформованої в УПА;
Григорій Смольський — художник;
Михайло Зорій — художник;
Святомир Фостун — письменник;
Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН;
Іван Жибак — культурно-освітній діяч;
Цимбалістий Богдан — громадсько-політичний і культурний діяч, публіцист, психолог, філософ;
Триняк Петро — командир сотні УПА.

На фасаді будівлі колишньої гімназії, що на вулиці Шевченка, 44, встановлені меморіальні таблиці С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.

Відновлення гімназії[ред. | ред. код]

1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.

Зображення[ред. | ред. код]

Панорами «Яндекс. Карти» Панорами вулиць Івано-Франківська

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.

Джерела[ред. | ред. код]

Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). — 1997.
Головатий М. І.. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010.

Посилання[ред. | ред. код]

Історія української державної гімназії в Станіславові.

[1] Арсенич П. Тарас Шевченко і Прикарпаття. — С. 142.

[1]