Йост Брурсе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Йост Брурсе
Особисті дані
Народження 8 травня 1979(1979-05-08) (44 роки)
  Де-Білт[d], Утрехт, Нідерланди
Зріст 184 см
Вага 84 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2003 Нідерланди «Гронінген» 149 (19)
2003–2007 Нідерланди «Утрехт» 117 (6)
2008–2011 Кіпр АПОЕЛ 73 (4)
2011–2012 Нідерланди «Ексельсіор» 28 (1)
2012–2015 Нідерланди «Зволле» 60 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1995–1997 Нідерланди Нідерланди U-18 7 (0)
2000–2001 Нідерланди Нідерланди U-21 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Йост Брурсе (нід. Joost Broerse, нар. 8 травня 1979, Де-Білт) — нідерландський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за «Утрехт» та «Зволле», вигравши з кожним клубом Кубок та Суперкубок Нідерландіва, а також АПОЕЛ, з яким по два рази виграв чемпіонат і Суперкубок Кіпру, а також одного разу став володарем Кубка країни.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1997 року виступами за команду «Гронінген», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 149 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Гронінгена», був основним гравцем захисту команди.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Утрехт», до складу якого приєднався 2003 року. Відіграв за команду з Утрехта наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Утрехта» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул володаря Кубка Нідерландів, зігравши 90 хвилин у фіналі кубка проти «Твенте» (1:0). Він також вийшов у стартовому складі в матчі за Суперкубок проти «Аякса», де отримав червону картку, але «Утрехт» виграв 4:2 і став першим клубом за межами традиційної топ-3, який виграв цей трофей.

На початку 2008 року перейшов у кіпрський АПОЕЛ, за який виступав три з половиною роки. У першому ж сезоні він виграв Кубок Кіпру, а у наступному сезоні 2008/09 Брурсе став чемпіоном Кіпру з клубом, будучи гравцем з найбільшою кількістю ігрових хвилин. У сезоні 2009/10 Брурсе дебютував з командою у груповому етапі Ліги чемпіонів, допомігши команді зокрема здобути сенсаційну нічию проти «Челсі» (2:2), а наступного сезону додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Кіпру. Після цього його контракт, що закінчувався, не був продовжений влітку 2011 року.

У серпні 2011 року підписав однорічний контракт з голландським клубом «Ексельсіор» (Роттердам)[1], по завершенні якого перейшов у «Зволле». У сезоні 2013/14 він виграв з командою Кубок Нідерландів, сенсаційно розгромивши у фіналі «Аякс» з рахунком 5:1[2]. За кілька місцяів «Зволле» з Брурсе у складі знову переміг «Аяксом» (1:0) у матчі на Суперкубок Нідерландів, здобувши останній трофей для гравця. 2015 року Брурсе завершив ігрову кар'єру, після чого став комерційним директором клубу[3]. Прощальний матч Йоста Брурсе відбувся 27 червня 2015 року, в якому зіграли команди, що складалися з гравців, з якими він грав протягом своєї кар'єри, в тому числі Яп Стам та Арне Слот, а матч завкінчився з рахунком 4:1 на користь команди, що складалася з гравців його періоду в «Зволле» (2012–2015).[4]. Брурсе зіграв по тайму за обидві команди.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

19 вересня 1995 року Брурсе дебютував за юнацьку збірну Нідерландів U18 у товариському матчі проти однолітків з Данії (2:1). Загалом за цю команду протягом двох років провів 7 ігор.

25 квітня 2000 року дебютував у складі молодіжної збірної Нідерландів в товариському матчі проти Шотландії (2:0). Того ж року був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2000 року, де зіграв в усіх трьох іграх, але нідерландці не вийшли з групи. Всього за молодіжку провів 10 матчів.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Утрехт»: 2003/04
«Зволле»: 2013/14
«Утрехт»: 2004
«Зволле»: 2014
АПОЕЛ: 2008/09, 2010/11
АПОЕЛ: 2007/08
АПОЕЛ: 2008, 2009

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Broerse tekent bij Excelsior. nos.nl (нід.). 2 серпня 2011. Процитовано 18 березня 2024.
  2. PEC vernedert Ajax in bekerfinale. nos.nl (нід.). 20 квітня 2014. Процитовано 18 березня 2024.
  3. Afzwaaiende Broerse moet de Van der Sar van PEC worden. Voetbal International (нід.). 4 лютого 2015. Процитовано 18 березня 2024.
  4. peczwolle.nl. peczwolle.nl. Процитовано 18 березня 2024.

Посилання[ред. | ред. код]