Кабак кемане

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кабак кемане
Кабак кемане, створене близько 1850–89 рр. Музей мистецтва Метрополітен, США
Кабак кемане, створене близько 1850–89 рр. Музей мистецтва Метрополітен, США
Кабак кемане, створене близько 1850–89 рр. Музей мистецтва Метрополітен, США
Інші назви кабак кеманче, ребап (тур. rebap), рубаба (тур. rubaba), икли (тур. ıklığ)
Класифікація струнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон
Подібні інструменти

Кабак кемане (тур. kabak kemane; буквально — скрипка з гарбуза) — єдиний в народній турецькій музиці зразок струнного смичкового інструмента, обтягнутого шкірою. Кабак кемане є широко використовуваним інструментом у Туреччині, особливо в Егейському регіоні в Західній Анатолії. Він відомий під такими назвами: репаб (в південно-східній Анатолії), икли. В Азербайджані відомий під назвою кяманча. Це народний інструмент із корпусом із гарбуза чи дерева, шкіряною декою та двома-трьома струнами.

Кабак кемане є одним з найстаріших турецьких смичкових інструментів і широко використовується в Анатолії. Це безладовий інструмент, який створює меланхолійний звук. Корпус виготовлений з гарбуза чи дерева. Дека з розтягнутої шкіри[1].

Конструкція[ред. | ред. код]

Корпус інструмента традиційно роблять з тикви-лагінарії (тур. su kabağı), діаметром близько 14 сантиметрів. Час збору гарбуза - з жовтня по листопад. Крім гарбуза, кабак кемане виготовляють і з тутового дерева.

Спочатку у нього були три струни, пізніше додана четверта струна для отримання ширшого діапазону звуку. Кабак кемане є сольним інструментом, проте його також можна використовувати як акомпанемент у турецьких ансамблях народної музики.

Стрій[ред. | ред. код]

Інструмент налаштовується від високого до низького, залежно від контексту, як 1-D, 2-A, 3-D, 4-G (або F, C, F, A#)[2], для триструнних екземплярів — c2-g1-d1, або c2-g1-g1, або e2-b1-e1.

На кабак кемане грають смиком. Для отримання хорошого, якісного і гучного звуку на волоски смика наносять каніфоль. Гриф музикант не притуляє до свого корпусу, тому рука в основному грає в першій позиції. Музиканта, що грає на кабак кемане називають кебакчі.

Ареал поширення[ред. | ред. код]

Ареал поширення кабак кемане включає південно-західні турецькі провінції Айдин, Денізлі та Мугла, а також південні райони Шанлиурфу біля кордону з Сирією. На ньому грали селяни та кочове населення на літніх пасовищах (яйла)[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. KABAK KEMANE - Turkish Music Portal
  2. EŞİGÜL T. Anadolu’nun Kadim Tınısı Kabak Kemanede Yenilikçi Yaklaşımla. Online Journal of Music Sciences. 6 (2), 195-221
  3. Klaus-Peter Brenner: Dörfliche Musik aus dem Distrikt Bodrum, Südwesttürkei: Stiluntersuchungen anhand der Sammlung Reinhard 1968 und eigener Feldaufnahmen 1984–86. Lit, Münster 1997, S. 48, ISBN 978-3894734428