Каманче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каманче
Картина з палацу Хашт-бехешт (Ісфаган)
Картина з палацу Хашт-бехешт (Ісфаган)
Інші назви Каманча, Каманьях, Гіжак, Кашмірський саз
Класифікація Смичкові інструменти
Подібні інструменти Гайчак, Ребаб, Кеменче, Ерху

Каманче (перс. کمانچه‎, азерб. kamança; дослівно з перської означає «маленький смичок») — старовинний народний струнний смичковий інструмент, поширений в Ірані, Азербайджані, Вірменії, Туреччині, Узбекистані, Туркменістані, Афганістані та в деяких країнах Близького Сходу[1]. Споріднений зі скрипкою[2]. Набув популярності під час правлінь династій Сефевідів та Каджар, вважаючись у той час одним з найважливіших музичних інструментів, який використовувася на офіційних церемоніях та майже під час усіх святкових дійств. У 2015 році Іран подав заявку на включення каманче до Списку всесвітньої нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[2].

Традиційно каманче має три струни, проте інколи трапляються і чотирьохструнні каманче[3][4], а ще рідше — п'ятиструнні. Не має фіксованої стандартизованої довжини, але, як правило, не перевищує 56 см, але азербайджанський каманче може бути і довший.

В Кашмірі відомий під назвою «кашмірський саз». В Казахстані, як гіжак. В Іраку — джоза.

Оспіваний у творчості класика перської поезії Нізамі Гянджеві в поемі «Хосров і Ширін»:

« ...Каман: як він горить, як він завиває...
Оригінальний текст (азерб.)
Kaman Musa kimi yanır, inləyir...
»
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Кейхан Кальхор — учасник іранського ансамблю «The Silk Road» грає на каманче

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]