Калашник Микола Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калашник Микола Олександрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Калашник Микола Олександрович.jpg
Загальна інформація
Народження 29 квітня 1989(1989-04-29)
Черкаси
Смерть 12 липня 2014(2014-07-12) (25 років)
Червона Зоря
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
72 ОМБр (1).png
 72 ОМБр
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Мико́ла Олекса́ндрович Кала́шник — старший солдат Збройних сил України.

Життєпис[ред. | ред. код]

2007 року закінчив Черкаський професійний ліцей — оператор ЕОМ, слюсар-збиральник радіоелектронної апаратури та приладів, наладчик технологічного обладнання. Військовослужбовець-контрактник, на службу призваний у 2011 році. Старший навідник гаубично-самохідної артилерійської батареї, 72-а окрема механізована бригада.

12 липня 2014 року загинув з Владиславом Бєлорусом на блокпосту біля села Червона Зоря Шахтарського району — від прямого влучення міни в САУ 2С-30 «Акація», здетонував боєкомплект.

Похований в Черкасах. Вдома лишилися батько та сестра (мати померла на початку липня 2014-го). Батько помер у 2017 році.

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Черкасах існує провулок Миколи Калашника[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]