Канастеро рудокрилий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Канастеро рудокрилий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Asthenes sclateri (Cabanis, 1878) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Synallaxis sclateri Thripophaga sclateri Asthenes wyatti sclateri | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Канасте́ро рудокрилий[1] (Asthenes sclateri) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Андах. Вид названий на честь британського орнітолога Філіпа Склейтера[2].
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- A. s. punensis (Berlepsch & Stolzmann, 1901) — басейн озера Тітікака на крайньому півдні Перу (південь Пуно) та на заході Болівії (Ла-Пас);
- A. s. cuchacanchae (Chapman, 1921) — центральна Болівія (Кочабамба і Потосі, спострігалися в Чукісаці і Тарисі) і північно-західна Аргентина (Сальта);
- A. s. lilloi (Oustalet, 1904) — північно-західна Аргентина (Катамарка, Тукуман, Ла-Ріоха);
- A. s. sclateri (Cabanis, 1878) — Сьєррас-де-Кордова[en] (північ центральної Аргентини);
- A. s. brunnescens (Sclater, PL, 1874) — Сьєррас-де-Сан-Луїс[es] (центральна Аргентина).
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудокрилі канастеро мешкають в Перу, Болівії і Аргентині. Вони живуть на високогірних луках пуна, у високогірних чагарникових заростях Espeletia та на скелях. Зустрічаються на висоті від 1800 до 4000 м над рівнем моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 351. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |