Канаґавський договір
Канаґавський договір | |
---|---|
Тип | міжнародний договір і двостороння угодаd |
Підписано | 31 березня, 1854 |
Місце | Йокогама |
Підписанти | Меттью Колбрайт Перрі, Hayashi Akirad, Ido Satohirod, Izawa Masayoshid, Udono Kyūōd, Anton L. C. Portmand, Moriyama Einosuked, Samuel Wells Williamsd і Matsuzaki Ryūrōd |
Сторони | США і Сьоґунат Едо |
Текст у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Канаґавський договір (яп. 神奈川条約, かながわじょうやく, англ. Treaty of Kanagawa[1]) — договір, підписаний 31 березня 1854 року в містечку Канаґава між Японією і США. Японську сторону представляв високопосадовець сьоґунату Хаясі Фукусай, сторону США — командувач Східноіндійським флотом Меттью Колбрайт Перрі. Згідно з договором, Японія відкривала для США порти Сімода та Хакодате, покінчивши з курсом ізоляції.
Офіційна назва: Договір про мир і дружбу між Японською державою та Сполученими штатами Америки[2].
Канаґавський договір був нав'язаний США в особі Меттью Перрі японському уряду. Угода завершила двохсотліттю ізоляцію Японії для західних торговців і науковців.
Договір складався з передмови і 17 статей. Зміст статей наступний:
- Японією та США декларували укладання вічного миру і дружби між їхніми народами.
- Японія надавала дозвіл кораблям США входити в японські порт Сімода в провінції Ідзу та порт Хакодате на острові Хоккайдо. Порт Сімода відкривався з моменту підписання договору, 31 березня 1854 року, а порт Хакодате — з квітня 1855 року. Японці обіцяли забезпечувати американців водою, паливом і харчами.
- Японія зобов'язувалася безплатно рятувати кораблі США, що зазнали аварії поблизу японських кораблів. Команди і майно кораблів повинні були доставлятися до Сімоди чи Хакодате.
- Японія зобов'язувалася прихильно ставитися до громадянам США, які перебували в країні.
- Японія надавала громадянам США, які перебували в Сімоді й Хакодате право вільного пересування цими портовими містами в межах семи японських миль.
- Японія зобов'язувалася вирішувати усі проблеми з США шляхом переговорів.
- Японія дозволяла США торгувати товарами за золото, срібло й інші товари, відповідно до правил, що встановлювалися японським урядом. США повинні були забирати назад ті товари, які не мали попиту.
- Японія забороняла приватну торгівлю паливом, водою і харчами для кораблів США. Усі товари першої необхідності повинні були реалізовуватися через урядовців.
- Японія надавала США режим найбільшого сприяння в торгівлі.
- Японія забороняла кораблям США входити в інші порти окрім Сімоди і Хаокдате за відсутності штормової погоди.
- Японія надавала США право відкрити консульство в Сімоді.
- Обидві сторони зобов'язувалися ратифікувати договір у своїх країнах і протягом 18 місяців обмінятися зразками ратифікованих документів.
- С. О. Маковський. Канагавський договір // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
- (англ.) Канаґавський договір. Англійський текст
- (англ.) Канаґавський договір. Копія японського тексту 1854 року // Парламентська бібліотека Японії [Архівовано 1 березня 2010 у Wayback Machine.]
- (яп.) Канаґавський договір // Міністерство закордонних справ Японії [Архівовано 11 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- (англ.) Канаґавський договір // 150 років японсько-американського співробітництва
- (яп.) Канаґавський договір. Посилання [Архівовано 27 лютого 2010 у Wayback Machine.]