Каплиця на честь перемоги під Хотином (Новий Милятин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каплиця на честь перемоги під Хотином
NovyiMyliatyn chapel RB.jpg
Каплиця на честь перемоги під Хотином (2015 р.)

49°58′05″ пн. ш. 24°37′39″ сх. д. / 49.968111° пн. ш. 24.627722° сх. д. / 49.968111; 24.627722Координати: 49°58′05″ пн. ш. 24°37′39″ сх. д. / 49.968111° пн. ш. 24.627722° сх. д. / 49.968111; 24.627722
Тип каплиця
Країна  Україна
Розташування Львівська область,
Буський район,
с. Новий Милятин
Тип будівлі Каплиця, Монумент
Будівництво XVII ст.
Ідентифікатори й посилання
Каплиця на честь перемоги під Хотином (Новий Милятин). Карта розташування: Україна
Каплиця на честь перемоги під Хотином (Новий Милятин)
Каплиця на честь перемоги під Хотином (Новий Милятин) (Україна)

CMNS: Каплиця на честь перемоги під Хотином у Вікісховищі

Каплиця на честь перемоги під Хотином — монумент в селі Новий Милятин Буського району Львівської області.

Розташовується при в'їзді в село на узбіччі траси E40.

Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер - 1344.

Історія[ред. | ред. код]

Каплицю встановлено у XVII столітті за наказом короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собєського на честь перемоги об'єднаних сил українського козацтва на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним і війська Речі Посполитої над армією Османської імперії в битві під Хотином у 1621 році.

Споруду внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення постановою Ради міністрів УРСР "Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави" №442 від 6.09.1979 р.

Опис[ред. | ред. код]

Монумент зведено з цегли у вигляді трьохярусної башти-стовпа. Споруда квадратна в плані. Усі яруси прикрашено арочними нішами з кожного боку. Ніші нижнього і середнього ярусу оформлені бровками.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Главный редактор: Н. Л. Жариков)., К.: «Будівельник», 1983—1986. — Т. 3.— С. 117 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]