Каплунов Дмитро Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каплунов Дмитро Віталійович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Каплунов Дмитро Віталійович.jpg
Загальна інформація
Народження 4 грудня 1980(1980-12-04)
Смерть 1 грудня 2019(2019-12-01) (38 років)
Донецька область Україна
Псевдо Добер
Військова служба
Рід військ Security Service of Ukraine Emblem.svg Служба безпеки
Формування
Нарукавний знак ЦСО СБУ.png
 «Альфа»
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Дмитро́ Віта́лійович Каплуно́в (4 грудня 1980, — 1 грудня 2019, Донецька область, Україна) — полковник (посмертно) Служби безпеки України, учасник російсько-української війни, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А». Герой України (2019. посмертно).

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї військових. Батько і молодший брат також військовослужбовці (батько — прикордонник).У 2002 році з відзнакою закінчив Національну Академію прикордонних військ України імені Б.Хмельницького. З 2002 по 2004 роки проходив службу у КНЦ ДПСУ на посаді заступника командира роти. В 2004 році пройшов випробування і став співробітником ЦСО "А" СБУ(кінологічний відділ).З перших днів російсько - україньської війни є її учасником.

Загинув 1 грудня 2019 року в Донецькій області, поблизу села Староласпа Донецької області. За даними Юрія Бутусова, в ніч з 30 листопада на 1 грудня група спецпризначення «Альфа» СБУ виконувала бойову задачу з ведення розвідки і спостереження у «сірій зоні» в районі с. Староласпа. Вночі, під час переходу групи після виконання задач, стався підрив на міні. Внаслідок вибуху підполковник Каплунов загинув на місці, а ще двоє офіцерів зазнали поранень — Денис Волочаєв помер вже під час евакуації. Група забрала зброю та документи Дмитра Каплунова, а його тіло залишилося на місці вибуху і було захоплене бойовиками 1 ОМСБр.[1][2][3] Передача тіла українській стороні відбулася 7 грудня.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (3 грудня 2019, посмертно) — за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[5].
  • Орден «За мужність» III ст. (12 жовтня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків[6].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 195
3 грудня 2019
Наступник:
Волочаєв Денис Олександрович Жук Андрій Сергійович