Капустянський палац
| Капустянський палац | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Частина колишнього палацу Щеньовських | ||||
|
48°31′44″ пн. ш. 29°01′16″ сх. д. / 48.52896130002777397° пн. ш. 29.02134670002777739° сх. д.Координати: 48°31′44″ пн. ш. 29°01′16″ сх. д. / 48.52896130002777397° пн. ш. 29.02134670002777739° сх. д. | ||||
| Тип | палац | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Розташування | Капустяни (Тростянецький район), Вінницька обл. | |||
| Тип будівлі | палац | |||
| Архітектурний стиль | неоготика | |||
| Архітектор | Олександр Шілле | |||
| Будівник | Ігнатій Щеньовський | |||
| Засновано | 1880 | |||
| Відомі мешканці | Щеньовські | |||
| Стан | школа | |||
  Капустянський палац (Україна) | ||||
 | ||||
Капустянський палац — родовий палац польських магнатів Щеньовських в селі Капустяни Вінницької обл.
Відомості[ред. | ред. код]
Село Капустяни належало польському шляхтичу Василеві Куницькому, пізніше родині польських магнатів Потоцьких. З 1851 року село перейшло у власність поміщиків Ярошинських.
Останній власник Капустян Ігнацій Щеньовський — син Станіслава Щеньовського та Юлії Ярошинської, у 1880–ті роки побудував новий родовий палац.[1]
Двоповерховий палац під невисоким дахом у стилі англійської (тюдорівської) готики було зведено за власним проектом Щеньовського та відомого київського архітектора Олександра Шілле.
Декорації залів та меблі були виконані у і французькому стилі XVIII ст. Гіпсова ліпка наслідувала оформлення замку Блуа Генріха ІІ. Посередині зимового саду, серед екзотичних рослин, біля фонтану стояла мармурова композиція дружини Ігнаци Щеньовського Елеонори з малолітними дітьми роботи польського скульптора Едварда Віттіга.[2] На території палацу знаходились: парк, фруктовий сад, оранжерея, підземна галерея, що вела до поруч розташованого каплиці - костелу, електростанція, та інш.
З приходом радянської влади, більша частина палацу та каплиця - костел були зруйновані. З 1920-х років в залишках палацу Щеньовських була розташована сільська загальноосвітня школа.
Станом на 2017 рік, на території маєтку в основній будівлі діє школа, збереглися деякі допоміжні господарські будівлі, залишки костелу, частина кам'яної огорожі, парк.
Посилання[ред. | ред. код]
- Kapuściany // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 826. (пол.)
- Село Капустяни в історії Брацлавщини: від першої писемної згадки — до початку 1920-х рр. [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] Кушнір Л. Л., Полтава, ТОВ "Фірма"Техсервіс", 2014
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Село Капустяни в історії Брацлавщини: від першої писемної згадки — до початку 1920-х рр. [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] Кушнір Л. Л., Полтава, ТОВ "Фірма"Техсервіс", 2014
- ↑ Urbański A. Podzwonne na zgliszczach Litwy i Rusi / A. Urbański. — Warszawa: Tłoczono w drukarni St. Nicmiry syn i S-ka, 1928. — S. 32. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017.