Капустяни (Гайсинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Капустяни
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Гайсинський район
Громада Тростянецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA05040250090092474
Основні дані
Засноване 1629
Населення 2061
Площа 5,04 км²
Густота населення 408,93 осіб/км²
Поштовий індекс 24332
Телефонний код +380 4343
Географічні дані
Географічні координати 48°31′57″ пн. ш. 29°01′43″ сх. д. / 48.53250° пн. ш. 29.02861° сх. д. / 48.53250; 29.02861Координати: 48°31′57″ пн. ш. 29°01′43″ сх. д. / 48.53250° пн. ш. 29.02861° сх. д. / 48.53250; 29.02861
Середня висота
над рівнем моря 		242 м
Місцева влада
Адреса ради 24300, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Тростянець, вул. Соборна, 77
Карта
Капустяни. Карта розташування: Україна
Капустяни
Капустяни
Капустяни. Карта розташування: Вінницька область
Капустяни
Капустяни
Мапа
Мапа

CMNS: Капустяни у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Капустяни.

Капустя́ни — село в Україні, у Тростянецькій селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Населення становить 2061 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Біля села бере початок на сьогодні Безіменна річка, права притока Тростянцю. На карті 1825 р. позначена як струмок Попелу.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Село Капустяни до 2020 року було самостійною адміністративно-територіальною одиницею у складі Тростянецького району Вінницької області. Територія Капустянської сільської ради як адміністративно-територіальної одиниці та її межі визначалися державним актом Вінницького інституту землеустрою та складалася з села Капустяни.

Село Капустяни знаходиться в західній частині річки Південний Буг та в 17 км від смт Тростянець, 7 км від залізничної станції Кирнасівка, 100 кілометрів від обласного центру м. Вінниця.

Село простягнулося з півночі на південь на 5 км, а з заходу на схід 7 км. Загальна площа села складає 3068,17 га. Річка Нетека протікає в північній частині села з заходу на схід. В течії річки розташовані два штучних ставки, які служать як гідротехнічні споруди для цукрозаводу. По селу проходить автошлях територіального значення Т 0222.

В селі є відділення зв'язку, школа, дитячий садок, лікарняна амбулаторія сімейної медицини, СТОВ «Колос», САТ «Капустянське», клуб, 6 приватних магазинів, заклад громадського харчування, парк, стадіон.

Історія

[ред. | ред. код]
Частина колишнього палацу Щеньовських, з 1920 р. тут сільська загальноосвітня школа

Перші письмові згадки про село в архівних документах починаються до 1629 року.[1] На той час село перебувало в реєстрі населених місць Брацлавського воєводства польсько-литовської держави Речі Посполитої.

Село належало польському шляхтичу Василеві Куницькому і налічувало 47 димів, пізніше — родині польських магнатів Калиновських і Потоцьких. З 1851 року село Капустяни перейшло у власність, як посаг до Юлії з Ярошинських [2]

На початку 1850-х років ХІХ ст. в Капустянах був збудований цегельний завод, а в 1853 році почав працювати цукровий завод, який був одним із перших підприємств цукрової галузі на Вінниччині.[3]

Останній власник Капустян, Ігнацій Щеньовський — син Станіслава Щеньовського та Юлії Ярошинської, у 1880-ті роки побудував новий родовий палац. Двоповерховий палац під невисоким дахом у стилі англійської (тюдорівської) готики було зведено за власним проектом та відомого київського архітектора Олександра Шилле. На території палацу знаходились сад, парк, оранжерея, підземна галерея, що вела до поруч розташованого костелу, та ін.

За описом від 1799 року в селі діяла невелика церковна-приходська школа. Пізніше трирічна сільська школа та лікарня. Талановитий інженер, цукрозаводчик Ігнатій Щеньовській побудував вузькоколійну залізничну лінію Капустяни—Вапнярка. Лінія була урочисто відкрита в 1888 році   Залізниця, протяжністю близько 21 км, з трьома полустанками, забезпечувала доставку вугілля, дров, буряка, вапняку (виготовлення технологічного вапна) для цукрового виробництва, а також відправку товарного цукру і сухого жому на вузлову станцію Вапнярка.

Лінія була облаштована добротними будинками кінцевих станцій, телефонним зв'язком і семафорами. Для технічного обслуговування паровозів, у Капустянах було побудовано унікальне депо з поворотною платформою, механічні майстерні, паротурбінна електростанція.

З приходом радянської влади, у селі були зруйновані костел, церква та більша частина палацу Щеньовських. В радянській часи в селі діяли: лікарня з абулаторією, два клуба, два дитячий садка, чотири бібліотеки, дитячий хор, духовий оркестр, художня самодіяльність, пошуково-туристичний велотурклуб "Пам'ять", будинок побуту, перукарня, лазня, відділення Ощадбанку, радгосп, колгосп, цукрокомбінат. За роки незалежності демонтовано вузькоколійку і порізаного на металобрухт цукровий завод. Знищено радгосп, дві бібліотеки, один клуб та інше.

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Тростянецької селищної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Тростянецького району, село увійшло до складу Гайсинського району[5].

  • Центральна площа села Капустяни
    Центральна площа села Капустяни
  • Дорога через греблю заводського ставу
    Дорога через греблю заводського ставу
  • Капустянський цукровий завод 2015 рік (знесено в 2019 році)
    Капустянський цукровий завод 2015 рік (знесено в 2019 році)
  • Уродженець Капустян Ігнацій Щеньовський на посаді міністра промисловості і торгівлі Польщі, 1919 рік
    Уродженець Капустян Ігнацій Щеньовський на посаді міністра промисловості і торгівлі Польщі, 1919 рік
  • Залишки паровозного депо вузькоколійної залізниці в Капустянах. Фото 1998 р.
    Залишки паровозного депо вузькоколійної залізниці в Капустянах. Фото 1998 р.

У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Архивъ Юго-Западной Россіи, издаваемый коммиссіею для разбора древнихъ актовъ, состоящей при Кіевскомъ, Подольскомъ и Волынскомъ Генералъ-Губернаторе. Часть седьмая, томъ II. Акты о заселеніи Юго-Западной Россіи. - Кіевъ : Типографія Г. Т. Корчакъ-Новицкаго, 1890. - С. 403.
  2. ↑ 119 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / Wydany pod redakcyą Filipa Sulimierskiego, Bronisława Chlebowskiego, Władysława Walewskiego. — Warszawa, Druk «WIEKU», 1880 — 1902. —Tom X: Rukszenice — Sochaczew. — 1889. — S. 515.
  3. ↑ Подольскій адресъ-календарь. В. К. Гульдманъ. Издание Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. Каменецъ-Подольскій: Типографія Подольскаго Губернскаго Правленія, 1895. - С. 308. 111.
  4. ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.

Література

[ред. | ред. код]
  • Капустя́ни // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.626

Джерела та посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капустяни_(Гайсинський_район)&oldid=42373139