Карибська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карибська мова
Kaliña, cariña
Поширена в Венесуела, Гаяна, Суринам, Французька Гвіана, Бразилія
Регіон Barima Riverd
Носії ~ 10 тис.
Писемність латинське письмо
Класифікація Туканоанська мовна сім'я
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 car
ISO 639-3 car
Поширення карибської мови.

Карибська мова (галібі, калінья, Kaliña, cariña) - мова індіанців карибів, які проживають на території від сходу Венесуели до Французької Гвіани і прикордонних районів Бразилії.

Діалекти[ред. | ред. код]

На території розселення карибів розташовується п'ять країн з різними державними мовами, що відбивається на діалектах й орфографічних відмінностях різних груп індіанців, в різних дослідженнях виділяють від 15, у венесуельських, до 35 фонем у східно-суринамських карибів.

Історія вивчення[ред. | ред. код]

Перші відомості про карибську мову були опубліковані в 1655 році французьким єзуїтським місіонером П'єром Пелепра (1606-1667), у 18 столітті був складений перший франко-карибський словник. У 1931 році був виданий фундаментальний карибсько-нідерландський словник.

Література[ред. | ред. код]

  • Pierre Pelleprat, Introduction a la langue des Galibis, Sauvages de la Terre Ferme de l'Amerique meridionale . Paris: 1655. [1]

Посилання[ред. | ред. код]