Карибська мова
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Карибська мова | |
|---|---|
| Kaliña, cariña | |
| Поширена в | Венесуела, Гаяна, Суринам, Французька Гвіана, Бразилія |
| Регіон | Barima Riverd |
| Носії | ~ 10 тис. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Туканоанська мовна сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-2 | car |
| ISO 639-3 | car |
Карибська мова (галібі, калінья, Kaliña, cariña) — мова індіанців карибів, які проживають на території від сходу Венесуели до Французької Гвіани і прикордонних районів Бразилії.
Діалекти[ред. | ред. код]
На території розселення карибів розташовується п'ять країн з різними державними мовами, що відбивається на діалектах й орфографічних відмінностях різних груп індіанців, в різних дослідженнях виділяють від 15, у венесуельських, до 35 фонем у східно-суринамських карибів.
Історія вивчення[ред. | ред. код]
Перші відомості про карибську мову були опубліковані в 1655 році французьким єзуїтським місіонером П'єром Пелепра (1606—1667), у 18 столітті був складений перший франко-карибський словник. У 1931 році був виданий фундаментальний карибсько-нідерландський словник.
Література[ред. | ред. код]
- Pierre Pelleprat, Introduction a la langue des Galibis, Sauvages de la Terre Ferme de l'Amerique meridionale . Paris: 1655. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]