Аравак (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аравак
Локоно
Аравацькі мови у Південній Америці та на Карибах
Аравацькі мови у Південній Америці та на Карибах
Поширена в Французька Гвіана, Гаяна, Суринам, Венесуела, Ямайка, Барбадос
Регіон Гвіана
Етнічність Локоно (Араваки)
Носії 2 500
Писемність Латинське письмо
Класифікація Аравацькі мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2 arw
ISO 639-3 arw

Аравак (Arowak, Aruák) або Локоно (Lokono Dian, буквально «народна мова») — мова народу локоно, що належить до аравацьких мов. Нею розмовляють у Венесуелі, Гаяні, Суринамі та Французькій Гвіані[1].

Мова локоно є активною мовою[en].

Історія[ред. | ред. код]

Мова Аравак класифікована як критично загрожена.

Локоно є критично загроженою мовою[2]. Кількість живих носіїв мови, що активно нею користуються та вільно нею володіють, оцінюється у 5 % від населення її етносу[3]. Існують малі спільноти людей із різним рівнем володінням мови, що підтримують її життєдіяльність[4]. За оцінками, кількість мовців (із вільним та частковим володінням мови) — 2500 осіб[5]. Спад використання мови локоно викликаний тим, що старші покоління не передають її своїм нащадкам. Діти змалку не говорять цією мовою, бо при їх навчанні натомість віддається перевага офіційним мовам держав, у котрих вони живуть[2].

Класифікація[ред. | ред. код]

Мова локоно — частина сім'ї аравацьких мов, якими говорять тубільці Південної та Центральної Америки, та Карибських островів[6]. Мови цієї сім'ї представлені у чотирьох країнах Центральної Америки: Белізі, Гондурасі, Гватемалі та Нікарагуа; та восьми країнах Південної Америки — Болівії, Гаяні, Французькій Гвіані, Суринамі, Венесуелі, Колумбії, Перу, Бразилії (у минулому також в Аргентині та Парагваї). З урахуванням 40 досі живих мов, ця мовна сім'я є найбільшою у Латинській Америці[7].

Етимологія[ред. | ред. код]

Аравак індіанська назва головного сільськогосподарського продукту у регіоні, маніока. Маніок — основний харчовий продукт для мільйонів мешканців Південної Америки, Азії, Африки.[8] Це деревистий кущ, що росте у тропіках та субтропіках. Носії мови аравак також називають себе «Lokono», що перекладається, як «люди». Свою мову вони звуть «Lokono Dian», «народна мова»[9].

Також можна зустріти такі назви, що стосуються саме цієї мови: Arawák, Arahuaco, Aruak, Arowak, Arawac, Araguaco, Aruaqui, Arwuak, Arrowukas, Arahuacos, Locono, та Luccumi[10].

Фонологія[ред. | ред. код]

Приголосні[ред. | ред. код]

Приголосні[11]
Губно-губні Ясенні Ретрофлексні Середньопіднебінні Задньоязикові Гортанні
Проривні глухі t k
з придихом
дзвінкі b d
Фрикативні ɸ s h
Носові m n
Апроксиманти w l j
Ротичні дрижачі r
одноударні ɽ

Вільям Пет зазначає, що у запозиченнях трапляється фонема /p/[12].

Алфавіт мови аравак та вимова літер алфавіту
Символ Аналоги МФА
b b
č ch, tj t͡ʃ
d d ~ d͡ʒ
f ɸ
h x h
j y j
k c, qu k
kh k, c, qu
l l
lh ř ɽ
m m
n n
p p
r ɾ
s z, c s
t t ~ t͡ʃ
th t ~ t͡ʃʰ
hu w w
' ʔ

Голосні[ред. | ред. код]

Передні Середні Задні
Високі i ɨ
Середні e o
Низькі a

Пет зауважує, що вимова фонеми /o/ варіюється між [o] та [u][12].

Символ Аналоги МФА
a a
aa
e e
ee e·, e:
i i
ii i·, i:
o o ~ u
oo o·, o:
y u, i ɨ
yy y:, uu, ii ɨː

Граматика[ред. | ред. код]

Нижче наведено перелік особових займенників. Існує по дві форми: вільні займенники, що вживаються самі по собі (зліва) та у вигляді префіксів, що прикріплюються до дієслів, іменників та післяйменників[13].

Однина Множина
1 особа de, da- we, wa-
2 особа bi, by- hi, hy-
3 особа li, ly- (he)

tho, thy- (she)

ne, na-

Узгодження афіксів[ред. | ред. код]

Усі дієслова поділяються на перехідні, активні перехідні та стативні неперехідні[11].

Префікси (A/Sa) та суфікси (O/So) узгодження
префікси суфікси
однина множина однина множина
1 особа nu- або ta- wa- -na, -te -wa
2 особа (p)i- (h)i- -pi -hi
3 особа розмовні ri-, i na- ri, -i -na
формальні thu-, ru- na- -thu,-ru, -u -na
безособові pa- - - -

A = Sa = префікс узгодження

O = So = суфікс узгодження

Лексика[ред. | ред. код]

Рід[ред. | ред. код]

У мові локоно є явний поділ на чоловічий та жіночий рід. Він простежується в афіксах узгодження, у демонстративах, при субстантивації та в особових займенниках. Наприклад, типовий розподіл на роди у займенниках — жіночий та не-жіночий. На прикладі маркерів узгодження третьої особи однини: жіночий рід: «-(r)u», чоловічий: «-(r)i»[10].

Число[ред. | ред. код]

У аравацьких мовах розрізняється однина і множина, проте множина необов'язкова для вжитку, окрім випадків, коли мова йде про особу. Вживаються такі маркери: *-na/-ni (про живих/особу, множина) and *-pe (про неживе/живих не-людей, множина)[10].

Присвійність[ред. | ред. код]

Іменники в локоно поділяються на такі, що можуть бути відчужно та невідчужно належними[en]. До іменників невідчужної належності входять назви частин тіла, родичі, та більш поширені слова, по типу їжі. Субстантивовані дієслова теж належать до цієї категорії. Обидві форми належності позначаються префіксами A/Sa). Невідчужно належні іменники приймають так звану «неналежну» форму, також відому, як «абсолютну», та позначаються суфіксом *-tfi або *-hV. Відчужно належні іменники використовують один із наступних суфіксів: *-ne/ni, *-te, *-re, *i/e, або *-na[14].

Заперечення[ред. | ред. код]

Аравацькі мови мають заперечувальний префікс ma- та атрибутивний префікс ka-. Наприклад: ka-witi-w (дослівно «жінка з гарними очима») та ma-witti-w («жінка з поганими очима», тобто сліпа).

Приклади[15][ред. | ред. код]

Українська Східна локоно (Французька Гвіана) Західна локоно (Венесуела, Гаяна, Суринам)
Один Ábą Aba
Два Bian Biama
Три Kabun Kabyn
Чотири Biti Bithi
Чоловік Wadili Wadili
Жінка Hiaro Hiaro
Пес Péero Péero
Сонце Hadali Hadali
Місяць Kati Kathi
Вода Uini Vuniabu

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Aikhenvald, Alexandra Y. (2006). 7. Areal Diffusion, Genetic Inheritance and Problems of Subgrouping: A north Arawak Case Study. У Aikhenvald, Alexandra Y.; Dixon, R. M. W. (ред.). Areal Diffusion and Genetic Inheritance: Problems in Comparative Linguistics. Oxford University Press. ISBN 9780199283088.
  2. а б Lokono. Endangered Languages Project.
  3. Edwards, W.; Gibson, K. (1979). An Ethnohistory of Amerindians in Guyana. Ethnohistory. 26 (2): 161. doi:10.2307/481091. JSTOR 481091.
  4. Harbert, Wayne; Pet, Willem (1988). Movement and Adjunct Morphology in Arawak and Other Languages. International Journal of American Linguistics (англ.). 54 (4): 416—435. doi:10.1086/466095. S2CID 144291701.
  5. Aikhenvald, Alexandra (2013). Arawak Languages. Linguistics. Oxford University Press. doi:10.1093/OBO/9780199772810-0119. ISBN 9780199772810 — через Oxford Bibliographies. {{cite book}}: Проігноровано |journal= (довідка)
  6. De Carvalho, Fernando O. (2016). The diachrony of person-number marking in the Lokono-Wayuunaiki subgroup of the Arawak family: reconstruction, sound change and analogy. Language Sciences (англ.). 55: 1—15. doi:10.1016/j.langsci.2016.02.001.
  7. Arawak languages. Research@JCU (брит.). Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 10 липня 2018.
  8. Aikhenvald, Alexandra Y. (1995). Person marking and discourse in North Arawak languages. Studia Linguistica (англ.). 49 (2): 152—195. doi:10.1111/j.1467-9582.1995.tb00469.x.
  9. A Brief Introduction to Some Aspects of the Culture and Language of the Guyana Arawak (Lokono) Tribe. Amerindian Languages Project, University of Guyana. 1980.
  10. а б в Hill, Johnathon (1 жовтня 2010). Comparative Arawakan Histories : Rethinking Language Family and Culture Area in Amazonia. University of Illinois Press. ISBN 9780252091506.
  11. а б (Pet, 2011)
  12. а б Pet, William (1988). Lokono dian: the Arawak language of Surinam: a sketch of its grammatical structure and lexicon (Дипломна робота). Cornell University.
  13. (Pet, 2011, с. 12)
  14. Rybka, Konrad (2015). State-of-the-Art in the Development of the Lokono Language. Language Documentation & Conservation. 9: 110—133. hdl:10125/24635.
  15. Trevino, David (2016). Arawak. Salem Press Encyclopedia — через ebescohost.