Карибський ібіс
| ?Карибський ібіс | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Пеліканоподібні (Pelecaniformes) |
| Родина: | Ібісові (Threskiornithidae) |
| Підродина: | Ібісні (Threskiornithinae) |
| Рід: | Карибський ібіс (Eudocimus) (Linnaeus, 1758) |
 Мапа поширення представників: блакитний — ареал білого ібіса, помаранчевий — ареал червоного ібіса, коричневий — обидва види. | |
| Види | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Eudocimus |
 Віківиди: | Eudocimus |
 EOL: | 45509049 |
 ITIS: | 174929 |
 NCBI: | 335482 |
| Fossilworks: | 39565 |
Кари́бський і́біс[1] (Eudocimus) — рід пеліканоподібних птахів родини ібісових (Threskiornithidae).
Рід поширений у теплих регіонах Америки від півдня США через Центральну Америку, Вест-Індію до Південної Америки. Ці птахи мешкають у заболочених районах, часто біля узбережжя.
Птахи завдовжки 56–61 см, розмах крил — 85–95 см. У них довгий вигнутий дзьоб, рожеві ноги та безволосі червоні обличчя. Оперення повністю білого кольору в ібіса білого або повністю червоне в ібіса червоного, за винятком чорних кінчиків крил, які добре видно в польоті.
Карибські ібіси харчуються, просіюючи воду своїми довгими, вигнутими вниз дзьобами. Їхній раціон складається з риби, жаб, ракоподібних та комах. Вони будують гнізда з гілочок на деревах або кущах біля води. У кладці 2–5 яєць. Ці ібіси моногамні й колоніальні, часто гніздяться в змішаних колоніях з іншими навколоводними птахами.
| Зображення | Наукова назва | Українська назва | Поширення |
|---|---|---|---|
 | Eudocimus albus | Ібіс білий | Атлантичне узбережжя, від Кароліни на південь до Флориди і звідси на захід уздовж узбережжя Мексиканської затоки, через Кариби до півночі Південної Америки та вздовж узбережжя Тихого океану від Мексики до Перу |
 | Eudocimus ruber | Ібіс червоний | Атлантичне узбережжя Південної Америки від південного сходу Бразилії до Колумбії, а також углиб басейну Оріноко, на Нідерландських Антильських островах, Тринідаді та Тобаго |
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- A guide to the birds of Costa Rica by F Gary Stiles and Alexander F Skutch, ISBN 0-8014-9600-4
- Birds of Venezuela by Steven L Hilty, ISBN 0-7136-6418-5
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
