Карл Ліхновски
| Карл Ліхновски | |
|---|---|
| Karl von Lichnowsky | |
 Князь Карл Ліхновський на літографії Йозефа Кріхубера, 1855 | |
| Ім'я при народженні | Карл Марія Фаустус Тимолеон |
| Народився | 19 грудня 1819 Градець-над-Моравицею, Австрійська імперія |
| Помер | 18 жовтня 1901 (81 рік) Градець-над-Моравицею, Австро-Угорщина |
| Поховання | Мавзолей у Кухельні, Чехія |
| Підданство | Австро-Угорщина |
| Діяльність | політика |
| Галузь | політика[1] |
| Знання мов | німецька[1] |
| Титул | князь |
| Посада | депутат рейхстагу Німецької імперіїd, member of the Prussian House of Lordsd, member of the Prussian Second Chamberd і Member of the Customs Parliamentd |
| Військове звання | генерал від кавалерії |
| Термін | 1848—1901 |
| Попередник | Фелікс Ліхновски |
| Наступник | Карл Макс Ліхновски |
| Партія | Імперська партія |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | Едуард Ліхновски |
| Мати | Елеонора Зічі |
| Брати, сестри | Felix Lichnowskyd, Antonia Lichnowskyd, Count Othenio Lichnowskyd і Robert Lichnovský z Vošticd |
| У шлюбі з | Марія де Крой |
| Діти | Карл Макс, Марія Кароліна, Маргарита |
 Герб князів Ліхновски | |
Князь Карл Ліхновски (нім. Karl von Lichnowsky), 19 грудня 1819 — 18 жовтня 1901) — п'ятий князь Ліхновський та сьомий граф Ліхновський, граф цу Верденберг, син третього князя Ліхновського Едуарда та угорської графині Елеонори Зічі, німецький політик, генерал від кавалерії.
Карл народився 19 грудня 1819 року у Градеці-над-Моравицею. Він був п'ятою дитиною та другим сином в родині князя Ліхновського Едуарда та його дружини Елеонори Зічі. Хлопчик мав старшого брата Фелікса та сестер Марію Адельгейду, Леокадію й Антонію. Згодом народились молодші брати Роберт та Оттеніо.
Після смерті батька у 1845 році титул перейшов до старшого брата Фелікса, однак, під час заворушень 1848 року той загинув у Франкфурті. Карл успадкував титул та маєтки, і у 1847—1848 роках входив до складу пруського Об'єднаного Ландтагу. У 1852—1854 роках був членом другої палати пруського Ландтагу. 12 жовтня 1854 — увійшов до верхньої палати.
Окрім іншого, до нерухомого майна Карла Ліхновського входили замок Градець-над-Моравицею та замок у Кухельні, який найчастіше використовувався як мисливський будинок та літня резиденція. У 1853 році князь почав зводити в Кухельні ще один палац, який отримав назву Дім Кавалерів і мав на меті стати гостьовим будинком. Тоді ж навколо замку був розбитий парк.[2]
У віці 39 років Карл побрався із 22-річною французькою принцесою Марією де Крой. Весілля відбулося 2 травня 1859 у Парижі. У подружжя народилося троє дітей:
- Карл Макс (1860—1928) — 6-й князь Ліхновський, був одруженим із графинею Мехтильдою фон Арко-Ценненберг, мав трьох дітей;
- Марія Кароліна (1861—1933) — дружина графа Вільгельма фон Редерна, мала п'ятьох дітей;
- Маргарита (1863—1954) — дружина графа Кароля Лянцкоронського, мала двох доньок.
8 березня 1860 року Ліхновски отримав право на предикат Ваша Світлість.
Був членом Імперської партії (Deutsche Reichspartei) і з 1867 року входив до Райхстагу Північнонімецького союзу, а також — до Райхстагу Німецької імперії перших двох скликань.[3] Окрім цього був членом ландтагу Силезії.
У 1870-х роках винайняв архітектора Алексіса Лангера з Вроцлава для будівництва нового замкового комплексу у Градеці-над-Моравіцей. Наприкінці десятиліття той передав повноваження над роботами Генделю з Веймара, який і завершив будівництво у 1895 році. Результатом стало створення так званого Червоного замку та Білої башти.[4] Комплекс був виконаний у готичному стилі за зразками німецьких середньовічних фортець і включав у себе стайню та інші господарські об'єкти.[5]
У 1891 році Ліхновски започаткував будівництво залізниці Опава-Ратобір-Кухельня, яке було завершено за чотири роки. У 1895 до Кухельні прибув перший потяг.[6] У 1893, 1894 та 1897 Карла навідував у Кухельні кайзер Вільгельм II, а у 1899-му до нього завітав король Саксонії Альберт.[7]
Помер Карл у Градеці-над-Моравіцей в похилому віці 18 жовтня 1901 року. Тимчасово був похований в кухельницькій каплиці. Його дружина Марія де Крой ініціювала будівництво родового мавзолею у Кухельні, який звели протягом наступних двох років. 11 березня 1903 року прах було перенесено до мавзолею. У 1915 році там поховали саму Марію, а у 1928-му — їхнього сина Карла Макса.[2]
| Фрідріх Карл Ліхновський | Кароліна Альтханнська | Франц де Паула Йозеф Тун унд Гогенштайн | Марія Вільгельміна фон Ульфельдт | Іштван Зічі де Зіч і Вашонкеу | Марія Сесилія фон Штуденберг | Йоганн Сигізмунд Кевенхюллер-Меч | Марія Амалія фон унд цу Ліхтенштейн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Алоїз Ліхновський | Крістіана Тун-Гогенштайн | Кароль Зічі де Зіч і Вашонкеу | Анна Марія Кевенхюллер-Меч | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Едуард Ліхновський | Елеонора Зічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едуард | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Офіційний сайт общини Кухельня. Замок [1] [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Specht, Fritz / Schwabe, Paul: Die Reichstagswahlen von 1867 bis 1903. Eine Statistik der Reichstagswahlen nebst den Programmen der Parteien und einem Verzeichnis der gewählten Abgeordneten. 2. Aufl. Berlin: Verlag Carl Heymann, 1904. — S. 89.
- ↑ Замок Градець-над-Моравицею [2] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замок Градець-над-Моравицею [3] [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Туристичний портал. Кухельня. Історія [4] (чес.)
- ↑ Історія Кухельні [5] [Архівовано 24 січня 2018 у Wayback Machine.] (чес.)
- Профіль на Geneall.net [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
